Майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки «Берегиня»

Напередодні  Міжнародного дня  волонтера, Дня Святого Миколая та Різдва у бібліотеці- філії №4 ЦБС для дорослих відбулася  творча  зустріч студентської молоді з відомою майстринею рукоділля Придунав‘я Григор‘євою Ніною Григорівною.  Студенти  Придунайського фахового коледжу Пр АТ «ВНЗ» МАУП»   були дуже вражені виставкою вишуканих виробів  шанованої гості  та майстринь клубу рукоділля «Фантазія» (керівник -  Василенко С.Ю.)  «Світло Різдва», яка стала своєрідною  бібліо-арт-терапією для читачів нашої громади. Працівники бібліотеки презентували  яскраву етнографічну виставку  «Українські новорічно-різдвяні свята:обряди і традиції», виставку сімейного читання «Казки різдвяного ангела».

Ведуча заходу Світлана Косійчук  підготувала  цікаву та змістовну відео презентацію «Лялька-мотанка – оберіг для українців», розповіла  про історію виникнення, призначення та традиції виготовлення цих традиційних образів української культури.

Історично відомо, що перші такі вироби з’явились приблизно п’ять тисяч років тому. Це стосується саме конкретного типу ляльки, адже в інших країнах по всьому світові їх виготовляли ще раніше. Матері та бабусі робили іграшки для дітей, щоб ті бавились та переставали плакати. Пізніше, з формуванням прадавніх вірувань, ляльки уособлювали сили природи, древніх богів, зміну пір року. Зовсім не схожі між собою народи, які ніколи не перетинались, продовжували вірити, що цей символ здатен захистити душу власника від злих сил. Ляльки повинні були передавати тільки світлі та добрі помисли, спрямовувати людину жити праведно, творити добро та пам’ятати про силу зв’язку поколінь.

 Перші українські мотанки ще називали вузликовими. Особливість техніки виготовлення відобразилась у терміні. Вироби зазвичай мали жіночий, рідше – дитячий образ. Для ігор створювали інший тип, а для обережного обрядового процесу жінки виготовляли саме мотанки. Вони ставали могутнім талісманом, що клали новонародженому у колиску. Перші екземпляри історики відносять до Чернігівської області, там виникли прототипи більш пізніх виробів.

Рукодільниця Ніна Григор‘єва і студенти коледжу доповнювали слайд-розповідь  ведучої цікавими фактами про ляльку - мотанку та її особливості. Цікаво, що ззовні лялька має мінімальну деталізацію. Обов’язково є виділена голова, а ось тулуб, руки, ноги були схематичними, кінцівки могли не відокремлюватись. Волосся іграшок виготовляли з льону, ниток. Жодна модель не мала за всю історію чітких рис обличчя. Замість нього майстри залишали просто білу тканину, на яку міг наноситись хрест. Він уособлює поєднання жіночого та чоловічого, передає силу сонця у давніх традиціях. Майстрині ніколи не зображували очі, бо предки вірили, що через них в ляльку (тіло) може потрапити зло.

Пізнавальною для дівчат  була розповідь майстрині  про символіку кольорів мотанок .

Наші предки вірили, що кожен колір несе в собі певне значення, наділяє особливими властивостями все, на що наноситься. Це стосувалось вишиванок, рушників, писанок, повсякденних та ритуальних предметів, різноманітних обрядових аксесуарів. Нитки та фарби, що використовували майстрині при виготовленні ляльок, передавали конкретні тонкі енергії. Наприклад,символічні українські кольори : жовтий – властивий сонцю, його життєдайній силі, світлу, добру, початку нового дня, розквіту сил; синій та блакитний натякали на енергію води.

Потім відбувся неперевершений майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки «Берегиня». Ніна Григорівна пошарово розповіла студентам про  техніку виготовлення ляльки-мотанки, про  важливі моменти, котрих наші предки мали дотримуватись у процесі створення лялькового оберега. Дівчата проявили фантазію та експериментували з кольорами й текстурами.

Також цікаво було почути молоді про традиції виготовлення оберегів з мотанок. Наприклад, не можна було робити шви, будь-які кріплення виконувались лише обмотуванням нитками. Кожний виріб є унікальним, сакральним, естетичним та культурним явищем.

Відома майстриня нашого краю наголосила : «Прадавній український талісман, зігрітий теплом ваших долонь, готовий здійснювати заповітні бажання та захищати ваш дім від злих сил».

Не дивно, що ляльку-мотанку і досі вважають надійним оберегом, адже здавна Берегиня, зроблена власними руками, оспівана піснями, казками, одягнена у все домашнє, рідне, містила потужну позитивну енергетику найдорожчої людини — матері, яка, вкладаючи в іграшку душу, любов’ю робила її для своєї дитини.

Сьогодні, у важки часи лялька - мотанка «Берегиня» є оберегом для кожної української родини, для захисників України. Авторські вироби майстринь клубу рукоділля «Фантазія»  та студентської молоді експонуються на благодійних виставках,  ярмарках, збираються  кошти на потреби ЗСУ.

Ніна Григорівна також продемонструвала свою авторську роботу - зимову ляльку – мотанку «Коляда»,яку подарувала бібліотеці-філії напередодні різдвяних свят й побажала всім присутнім здоров‘я,терпіння,єднання,добра,злагоди та миру.