День Української Державності: надбання тисячоліть

 Інформаційний дайджест заходів

до Дня Української Державності - 15.07.

      15 липня Україна відзначає День Української Державності. Свято запроваджене указом Президента України № 423/2021 від 24 серпня 2021 року, підписаним під час урочистостей до 30-ї річниці Незалежності України, в День Хрещення Київської Руси-України, коли вшановується пам’ять про видатного державотворця, святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення. 

Інформаційне повідомлення

(натисніть на зображення, щоб розгорнути)

Звернення Президента з нагоди Дня Української Державності – Дня хрещення Київської Русі-України

                До Дня Державності України в Ізмаїльській ЦБС для дорослих було організовано та проведено цикл заходів, які висвітлюють всі аспекти історії України: від часів хрещення Київської Русі до сьогодення.

                Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.

                Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.

                Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

Книжкова патріотична виставка «Україна: дні незалежності, дні героїзму» у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Книжкова виставка «День народження держави: шляхами української державності» у відділі абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського

Тематична виставка «Тисячолітній спадок української державності» у Юнацькій бібліотеці-філії № 6

                День Української Державності збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого. Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.

«Тисячолітній спадок української державності»

             Українська традиція державотворення має тисячолітню історію і бере свій початок від утворення князем Олегом Давньоруської держави у 882 році. Саме у Княжу добу сформувалася давньоукраїнська мова, зародилася перша самоназва нашого народу - «руси», «русичі», «русини», нашою абеткою стала кирилиця. Із тих часів походить наш національний герб — тризуб, назва грошової одиниці - гривня, з 1187 року нам відомо використання слова «Україна».

Найбільш епохальною датою у вітчизняній історії стало Хрещення Русі 15 липня 988 року київським князем Володимиром Великим. Саме хрещення Київської Русі стало ключовою подією, яка  інтегрувала Україну в європейський християнський світ, заклала основи для розвитку державності.

Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна. Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, Україна продовжує відстоювати свою державність.

Українська державність – це надбання багатьох поколінь, які віддавали свої сили, знання та життя заради незалежності та процвітання нашої країни. Від княжих часів до сьогоднішніх днів ми зберігаємо і примножуємо ті здобутки, які роблять нас сильною та самодостатньою нацією.

З нагоди Дня Української Державності, який відзначається 15 липня, Юнацька бібліотека підготувала тематичну виставку «Тисячолітній спадок української державності». Це свято є символом нашої стійкості, волі до свободи та невпинного прагнення жити у власній, незалежній державі. Воно об'єднує всіх українців навколо спільної мети — захисту суверенітету та розбудови сильної, демократичної України.

Цього дня вшановуємо всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна існувала як незалежна, демократична держава. 

«Всесвіт маленького принца»

           У червні цього року відзначається 120 років від дня народження Антуана де Сент-Екзюпері – видатного французького письменника, поета, авіатора та військового кореспондента. Він народився 29 червня 1900 року у аристократичній родині в місті Ліон (Франція).

Сент-Екзюпері був успішним цивільним пілотом, працюючи на поштових маршрутах у Європі, Африці та Південній Америці. Під час Другої світової війни служив у французькій військовій авіації. Отримав декілька поранень, але постійно залишався у лавах авіаторів. Загинув у повітряному бою 31 липня 1944 року над Середземним морем. Практично всі книги письменника з’явилися завдяки його роботі льотчиком, любові до авіації та пригод.

Антуан де  Сент-Екзюпері є автором багатьох творів: «Нічний політ», «Планета людей», «Південна пошта», «Військовий льотчик», «Цитадель» та інших.  Найвідомішим та найулюбленішим твором серед читачів є «Маленький принц», який був перекладений багатьма мовами. Книга стала вершиною творчості письменника. Ця захоплива філософська казка стала синтезом роздумів письменника про щастя, сенс людського існування. Герої автора – люди дії, вони відповідальні, чесні, порядні. «Маленький принц» є своєрідною притчею про людські цінності, про те, що справжня краса і щастя полягають не у зовнішніх речах, а у внутрішньому світі, у здатності любити, піклуватися і відчувати відповідальність за тих, кого ми приручили. Твір насичений символами, які допомагають глибше розуміти ідеї автора та розкрити значення прихованих смислів. Роза, наприклад, це не просто квітка, а символ, що включає любов, вразливість, унікальність, турботу і красу.

«Маленький принц» залишається актуальним і сьогодні, спонукаючи читачів до роздумів про важливість духовних цінностей. Висловлювання письменника давно стали крилатими.

Юнацька бібліотека презентувала книжкову виставку «Всесвіт маленького принца», яка знайомить з героїчним життям та геніальними творами письменника. Центральне місце на виставці займає його лірична повість-казка «Маленький принц».

Творчість Екзюпері унікальна і залишила значний слід у світовій літературі, продовжуючи надихати та змушувати замислюватися читачів різних поколінь. Його книги ніжні, сумні, будять найвищі почуття і донині знаходять відгук у серцях багатьох людей. Твори Сент-Екзюпері сприяють формуванню моральних цінностей, вчать цінувати життя і спонукають до самовдосконалення.

Антуан де Сент-Екзюпері залишив після себе багату літературну спадщину та став символом романтизму та гуманізму.

«Живи за законом! Україна - правова держава»

                28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, Верховна Рада ухвалила Основний Закон держави.

                Конституція України — найголовніший державний документ, що визначає права, суверенітет та територіальну цілісність нашої країни.

                Напередодні свята Юнацька бібліотека провела зустріч з читачами, на якій бібліотекарі представили книжкову виставку «Конституція - фундамент суверенітету». На ній кожен зміг ознайомитися з літературою та інформаційними матеріалами з історії конституційного творення в Україні. Разом із юними читачами працівники Юнацької бібліотеки зібрали патріотичний пазл у вигляді карти України, що символізує нашу любов до рідної землі. Вони здійснили уявну подорож славетними містами України, дізналися багато цікавих історичних фактів про нашу державу, відповіли на питання правової вікторини.

«Данте Аліг’єрі – батько італійської літератури»

У травні цього року відзначається 760 років від дня народження видатного італійського поета, мислителя, політичного діяча –  Данте Аліг’єрі (1265-1321). Письменник в історію літератури ввійшов як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. Данте став творцем італійської літературної мови.

Данте Аліг’єрі народився у другій половині травня 1265 р.  на півночі Італії  у Флоренції в аристократичній родині, де і відбулось його перше знайомство з античною та сучасною йому поезією.  Навчався він в Болонському університеті, що славився юридичним і медичним факультетами. Данте із захопленням вивчав філософію, схоластику, теологію та астрономію, вражаючи сучасників своїми знаннями.

 У 1295 році Данте Аліг’єрі написав поему «Нове життя», яку вчені назвали першою в історії світової літератури автобіографією. Крім захоплення науками та поезією, Данте вів активне політичне життя – був учасником військових походів,  брав участь у боротьбі політичних партій. Його політика була направлена на подолання міжусобиць партій та збереження миру в рідній Флоренції. Після збройного перевороту у Флоренції 27 січня 1302 року був засуджений до вигнання і позбавлений громадянських прав. Протягом останніх семи років він провів у Равенні, де і помер 14 вересня 1321 р.

Роки вигнання з рідної Флоренції стали вершиною його літературної творчості, результатом якої стало написання головного твору автора – поеми «Божественна комедія», яка вважається зразком італійської та світової культури та справжньою енциклопедією середньовіччя. Данте, писав свою поему з 1307 р. по 1321 р. Поема написана народною італійською мовою, що було не характерно для того часу, оскільки книги писались латиною. Поема складається з трьох частин: «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Кожна частина у свою чергу має 33 пісні, до яких додається вступ, і поема, таким чином, налічує 100 пісень. Являючи собою грандіозний синтез середньовічної культури, «Божественна комедія» одночасно несе в собі могутній подих нової культури, нового типу мислення, що провіщає гуманістичну епоху Ренесансу. Сенс поеми - чисте моральне життя людини, де розум рятує людину від пристрастей. На шляху до морального переродження людина проходить через усвідомлення своєї гріховності (пекло), очищення (чистилище) та піднесення до щастя (раю).

 «Божественної комедії» – монументальна поема про тлінність людського життя і подолання страху смерті. Вже більше шести століть цей твір вражає читачів пристрасністю і людяністю, стрункістю задуму і широтою поглядів.

Ім’я великого італійського поета  Данте Аліг’єрі овіяне всесвітньою славою. Його творіння знає весь цивілізований світ. Їх читають, перекладають, вивчають у всіх кінцях землі. Данте Аліг’єрі першим стоїть у ряді титанів Відродження. Він першим кинув виклик насильству та жорстокості середньовічного світу, першим підняв прапор гуманізму, і цим зробив свій крок у безсмертя.

Виставка-експозиція творчих робіт читачів «Моя талановита сім‘я»

      Рідна земля для народів України завжди була і залишається джерелом натхнення в поезії, музиці, скульптурі, народних ремеслах. Її красу оспівували в музичній творчості, відображали в розписах та вишивці. А де виникає краса, там народжується мистецтво. Із витоків народного мистецтва народилася і розквітла українська культура, багата видатними талановитими митцями й мисткинями.

      Розвиток народного мистецтва є умовою збереження автентичних традицій і національної пам’яті, джерелом самобутності української культури, а відтак і складником процесу державотворення й національного самовизначення.

      У бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих   презентації виставок декоративно-прикладної творчості  стали доброю традицією. Майстрині клубу рукоділля «Фантазія»(керівник Світлана Юхимівна Василенко) підготували до  свята експозицію творчих робіт  «Моя талановита сім‘я», де були представлені  різні види декоративно-прикладного мистецтва : вишивка, розпис , писанкарство, ткацтво, різьблення по дереву, гончарство, лозоплетіння, флористика.

         Відомі майстрині Придунав‘я  Світлана Василенко та Ніна Григор‘єва  представили свої нові роботи: картини, вишиті нитками, бісером, в техніці алмазної мозаїки, вишиті рушники, красиві декоративні іграшки, зв’язані гачком у техніці амігурумі, топіарії, в’язані гачком серветки, ніжні квіти  з тканин,вишиті бісером,  сувеніри. Всі вони відзначаються  високим рівнем майстерності та оригінальністю. В усіх своїх творах відомі  майстрині   намагаються передати розмаїття і красу України, зафіксувати  побачені чудові миттєвості рідного Придунав‘я.

      Ніна Григорівна Григор‘єва створює сучасні авторські ляльки(вузлові ляльки з тканини — «княгині» (народна назва — лялька-мотанка). Їх  називають оберегами та створюють безликими або з хрестом на обличчі (давній солярний символ). Кожна деталь ляльки має своє значення.

       Ляльки-мотанки - це сакральний символ української духовності, символ жіночої мудрості. У культурі українського народу виготовлення мотанки стає на рівні з мистецтвом вишитих рушників, ткацтвом, та багатьма іншими прекрасними ремеслами.

       Народні іграшки  майстрині Любові Василівни Дудіної з дерева, тканини, лози, соломи, паперу, тіста – різні типи виробів  з виховними, розвивальними, розважальними властивостями.

      В  роботах  майстринь відчувається справжність, щирість і любов до своєї справи. Старіша майстриня Ніна Григор‘єва спілкуючись з молоддю,постійно промовляє: «Займайтеся, творіть, захоплюйтесь і нехай світ стає добрішим».

До  речи, на виставці  були представлені  роботи рідних майстрині :в‘язані серветки доньки та дерев‘яні вироби онука.

      Живе спілкування, обмін думками, добре слово і творчість – це те, що об'єднує і допомагає гідно триматися в наші часи. Нехай всіх і завжди радує і надихає мистецтво, а дні будуть наповнені світлом та теплом!

         Майстрині  рукоділля готують обереги для наших захисників разом з волонтерами; в’яжуть шкарпетки, плетуть маскувальні сітки на захисні шоломи військовим та приймають участь у благодійних ярмарках на допомогу Збройним Силам України.

«Дивоцвіт Придунав‘я»

           Щорічно 21 травня все цивілізоване суспільство відзначає Всесвітній день культурного  розмаїття в ім’я діалогу та розвитку , встановлений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Це свято дозволяє людям глибше усвідомити цінність культурних надбань та мистецьких традицій і дає можливість розвивати співпрацю між народами. Культурне розмаїття є  рушійною силою розвитку не тільки по відношенню до економічного зростання, але й як засіб для більш повноцінного інтелектуального, емоційного, морального та духовного життя.

             В Україні  Указом Президента  запроваджено День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття.

          Кожна окрема культурно-історична епоха залишає наступним поколінням власний скарб у галузі культури. У 21 столітті з усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Однак ця єдина цивілізація існує в багатонаціональному та полікультурному світі, в якому гармонійно співіснують та взаємодіють культури різних країн.

        Для сучасних світових процесів властивим є таке явище, як культурна глобалізація. Вона найчастіше пов’язується з негативним впливом на культуру, що характеризується зближенням культури між різними країнами та зростанням міжнародного спілкування. Це веде до того, що популярні міжнародні культурні явища можуть поглинати національні або перетворювати їх на інтернаціональні.

         Разом з тим, глобалізація дає можливість різноманітним культурам стати більш відомими, вийти за межі етнічної або національної обмеженості. Завдяки інформаційним технологіям звеличується об’єм інформації, яку отримує індивід, що веде до розширення світогляду, знань про інші культури. Віртуальні музеї, картинні галереї, сховища найвизначніших бібліотек, доступ до яких можливий через мережу Інтернет, дають можливість ознайомлюватися з великими витворами мистецтва незалежно від місця їх знаходження.

       Таким чином втілюється принцип плюралізму культур, тобто мультикультуралізм. Це один із аспектів толерантності, що полягає у вимозі паралельного існування культур з метою їх взаємного проникнення, збагачення і розвитку в загальнолюдському руслі масової культури.

       Щоб запобігти конфліктам у суспільстві, основою якого є розмаїття поглядів, слід на перше місце поставити виховання толерантності – терпимості до чужих поглядів, вірувань, політичних уподобань та позицій, поведінки тощо.

       Склад населення України є етнічно однорідним. Але на її території проживають громадяни понад 100 національностей. У нашому рідному  краї, на Півдні України  крім українців, які проживають в українській частині Буджака,  в мирі та злагоді живуть болгари, гагаузи, а також потомки німців та албанців-арнаутів, які вже давно покинули цю землю. Кожен з  цих етносів х зробив свій значний внесок у його розвиток.

       Індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвиткові, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збереження власної унікальності.

     До Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття  з 19 по 25 травня 2025 року в читальній залі бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих розгорнуті експозиції:тематична полиця книжкових видань , публікацій  періодичних  видань «Міжнаціональна  злагода і культурне розмаїття: громадянський мир та консолідація нації», книжкова виставка-інсталяція «Дивоцвіт  Придунав‘я», виставка творчих робіт читачів «Моя талановита сім‘я».

      На виставці-інсталяції «Дивоцвіт  Придунав‘я» представлено літературу з історії,культурології України та Одещини,наукові праці та матеріали наукових конференцій музейних працівників,ІДГУ, з етнографії Придунайського краю,унікальні фотоальбоми зі світлинами побуту,традиційного вбрання,культурних традицій та звичаїв етносів,які мешкають в Бессарабії.

       Цікавим для відвідувачів,особливо учнівської та студентської молоді виявився

альбом транскордонної культурної спадщини  «EFIGE – транскордонний комплекс. Поєднання культурної спадщини в Придунав'ї ». В альбомі висвітлено спільну регіональну ідентичність, яка виходить за рамки мовних і національних відмінностей, але гармонізується через символічну єдність звичаїв, культури, кулінарного мистецтва та архітектури. Видання міститиме підрозділи про традиції, гастрономію, виноробство, архітектуру Ізмаїла та Ізмаїльського району, Галаца, Тульчі та кількох румунських етнографічних зон.

       Яскрава книжкова інсталяція була цікава тим, для кого має особливе значення історія , архітектура, етнографія та подорожі мальовничою Бессарабією, рідною країною і світом.         

       Кожен з нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домогтися сталого розвитку, гарантувати який мають стійкість розмаїття культур і продовження конструктивного і пильного діалогу.