Щороку в четверту суботу листопада
Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років
і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У
2024-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 23 листопада.
Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв
комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни росії проти
України. Трагічні події та злочини, які ми переживаємо, засвідчують: жива
пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути
засуджені світовою спільнотою, жертви — гідно вшановані, пам’ять про минулі
трагедії — застерігати від подібного в майбутньому.
Злочин геноциду проти українського народу у
1932-1933 роках вчинив тоталітарний комуністичний режим, нині його прямий
нащадок і вірний послідовник - московський рашистський режим коїть злочини
проти людяності та вчиняє геноцидні дії на українській землі.
Ідеологи та виконавці злочину геноциду у минулому
столітті мали за мету знищення українців як нації. Перетворивши Україну на
територію масового голоду, режим перекрив всі шляхи до порятунку. 22,4 млн
людей було фактично заблоковано в межах території Голодомору. Найбільше
постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська,
Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8%
загиблих. Сьогодні рашисти знову застосовують проти українців методи геноциду -
масові вбивства, терор мирного населення, сексуальне насильство, воєнні облоги,
викрадення людей, депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема
дітей), умисні напади на укриття й шляхи евакуації, бомбардування житлових
районів, тотальне руйнування населених пунктів. Вони прагнуть знищити нашу
ідентичність, культуру, мову. Тож розв’язана російською федерацією проти
України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну
незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.
У нинішніх умовах пам'ять про Голодомор є чинником
суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії агресору та
тоталітарним режимам.
До Дня пам’яті жертв голодоморів та 92-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні - геноциду Українського народу Юнацька бібліотека підготувала виставку- скорботу «Голод 33го-біль душі і пам’ять серця» . Запобіжником від повторення злочинів може бути лише справді чесна пам’ять і засудження та покарання усіх без винятку винуватців у злочинах проти людства. Визнання Голодомору геноцидом і засудження радянського тоталітаризму – неминучий крок на цьому шляху.