«Час обирати здоров'я»

                20 жовтня - Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. До цієї важливої дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського усі охочі мали змогу прослухати лекцію, присвячену профілактиці раку молочної залози. Це найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. Щороку понад півмільйона жінок у всьому світі помирає через цю недугу. Однак хворіють на рак грудей і чоловіки. Лекцію прочитала лікар-епідеміолог Дунайського басейнового відділу Відокремленого підрозділу санітарної охорони територій та на видах транспорту ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Лариса Бурячковська. З вступним словом виступила завідувачка читальним залом Ольга Чебан. 

                Під час лекції слухачі заповнили Анкету про обізнаність щодо раку молочної залози та отримали інформаційні буклети «Раннє виявлення раку молочної залози» та «Раннє виявлення раку шийки матки». Бібліотекарями читального залу до цієї дати також оформлено тематичну книжкову виставку «Жіноче здоров'я: на що варто звернути увагу».

                Для запобігання раку молочної залози важливо дотримуватися здорового способу життя (відмовитись від куріння, алкоголю, регулярно займатися фізичною активністю і підтримувати нормальну масу тіла), а також вчасно проходити огляд лікаря-мамолога - не рідше одного разу на 1-2 роки; жінкам старше 50 років - щодва роки здійснювати мамографічні обстеження.

                Важливо: рак виліковний за умови його виявлення на I стадії - у 95% жінок, на II стадії - у 80%, на III стадії - у 50% жінок. 

                 Також усім жінкам старше 20 років варто щомісяця самостійно обстежувати молочні залози. У разі будь-яких змін у молочних залозах негайно зверніться до свого лікаря! Бережіть себе, не нехтуйте совоїм здоров'ям!

«Цифрові пастки: кібербезпека молоді як захист від сучасного рабства»

Щорічно 18 жовтня відзначається День боротьби з торгівлею людьми, спрямований на підвищення обізнаності щодо одного з найсерйозніших злочинів проти прав людини. Торгівля людьми — це глобальна проблема, яка не знає кордонів і завдає шкоди мільйонам осіб. Це злочинний  бізнес і сучасна форма рабства, що грубо порушує права людини.

За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обіг від цього транснаціонального злочину становить 30 мільярдів доларів, що робить його другим за прибутковістю після торгівлі наркотиками.

У кожній країні  є люди, які потрапляють у рабство. Це трапляється тоді, коли когось примушують до роботи або надання послуг проти його волі. Жертвою може стати кожен, незалежно від віку, статі, раси чи національності. Цього дня ми об'єднуємось, щоб привернути увагу до цієї проблеми та спільно шукати шляхи її вирішення.

Сьогодні вербування для трудової, сексуальної чи кримінальної експлуатації майже повністю перейшло в онлайн-простір. Один клік за фейковим посиланням або надмірна довіра сторонній особі в мережі може закінчитися реальним трудовим чи сексуальним рабством. Торгівці людьми сьогодні не викрадають на вулицях — вони активно вербують через Інстаграм, ТікТок, Телеграм та ін.

В умовах війни Росії проти України інструменти кіберзлочинців та ворожих спецслужб  стали ідентичними. Обидві загрози базуються на  однакових психологічних маніпуляціях: доросла людина маскується під однолітка або доброго друга, щоб увійти в довіру до підлітка, емоційно прив'язати його до себе, а потім використати у своїх цілях. Зокрема, представники російських спецслужб активно залучають українців до протиправної діяльності з метою диверсійної роботи, сіяння паніки та невдовольства, розколу суспільства, а також  до збору важливих даних та інформації.

 Задля запобігання протиправним діям щодо молоді та підвищення обізненості про  проблему торгівлі людьми Юнацька бібліотека провела зустріч «Цифрові пастки: кібербезпека молоді як захист від сучасного рабства» з учнями Ізмаїльської гімназії №10. На захід запросили  Начальника сектору дотримання прав людини Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Аллу Фурніку та старшого інспектора цього ж  сектору старшого лейтенанта поліції Марину Унгурян. Зустріч пройшла у жвавій атмосфері. Представниці поліції навели  реальні приклади вербування жителів м.Ізмаїл, розповіли  про протиправну діяльність серед молоді та наголосили на кримінальній відповідальності за вчинення злочинів.

«Життя і творчість Івана Федоровича Драча»

17 жовтня 2026 року виповнюється 90 років від дня народження Івана Федоровича Драча – українського поета, драматурга, перекладача, сценариста, громадського та політичного діяча, Героя України.

Іван Драч увійшов в українську культуру як поет-новатор, кіносценарист і один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Його творчість докорінно змінила традиційні уявлення про художню форму та образне мислення в національній літературі, модернізувала українську поезію та відкрила нові горизонти для українського кінематографа.

Іван Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці на Київщині, навчався в Київському університеті (звідки був виключений за політичні погляди, але згодом поновлений) та на Вищих сценарних курсах у Москві. Письменник був активним учасником національно-визвольного руху в Україні. Він брав участь у студентських протестах 1960-х років та виступав за права української національної меншини. Був першим головою Народного Руху України (1989), народним депутатом кількох скликань, отримав звання Героя України (2006). Помер митець 19 червня 2018 року в лікарні після важкої хвороби легень.

Поету завжди були притаманні масштабність бачення художнього життя, ерудиція, вимогливий смак, проникливість і гострота характеристик, темпераментність стилю. Дебютував він у 1961 році феєричною поемою «Ніж у сонці», яка відразу зробила його літературною знаменитістю завдяки космічним масштабам мислення та руйнуванню радянських шаблонів.

  Ранній етап творчості І. Драча (1961 – 1972 рр.) характеризується невтомними пошуками нових образів та експериментами з формою: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965) ,  «Чорнобильська мадонна» (1986), «Балади буднів» (1987), «До джерел» (1972). Період мистецької самореалізації (1973 – 1986 рр.), позначений образним та жанровим багатством, різноманіттям естетичних відкриттів, утвердженням на засадах немодерністського стилю: «Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Сонячний фенікс» (1978), «Сонце і слово» (1979), «Американський зошит» (1980), «Теліжинці» (1985). Зрілий етап його творчості почався з 1986 року і тривав до наших днів.  Поезія відображала болісні проблеми українського народу, його боротьбу за свободу та незалежність.

 Письменник трансформував класичний жанр балади, поєднавши побутові сюжети з фантастикою, філософією. Яскравий приклад – найвідоміший твір «Балада про соняшник», де буденна рослина стає символом творчості та поезії. Його поезії окремими збірками вийшли багатьма мовами світу. 

Іван Драч написав сценарії до шедеврів українського поетичного кіно — «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Пропала грамота», «Вечори на хуторі біля Диканьки».

В Юнацькій бібліотеці до ювілею поета підготовлена книжкова виставка «Життя і творчість Івана Федоровича Драча». Експозиція дає змогу ознайомитись з найкращими творами поета та дослідити його життєвий та творчий шлях. Він залишив значний слід у літературі та історії України як талановитий поет, мислитель і громадський діяч. Його творчість продовжує надихати та рухати до дій український народ.

Іван Драч – це поет-реформатор, який здійснив справжню естетичну революцію в українській літературі другої половини XX століття. Своєю творчістю він довів, що українська література може бути модерновою, інтелектуальною та конкурентоспроможною на світовому рівні.

«Хотіла б я піснею стати...»

                У 2026 році відзначаємо ювілей Лесі Українки: 155 років від дня народження. Феномен її таланту в тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах: поезія, проза, драматургія, публіцистика. З цієї нагоди в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася театралізована вистава «Хотіла б я піснею стати...», підготовлена Зразковим дитячим театром «Сонячний промінчик» Музичної школи ім. Михайла Чембержі під керівництвом Луїзи Єрмакової.
                Вступне слово сказала завідувачка читальним залом Ольга Чебан, акцентувавши увагу гостей на книжковій виставці «Геній української літератури», присвяченій життєвому та творчому шляху Лесі Українки, яку підготували бібліотекарі читального залу. До уваги студентів І курсу Ізмаїльського коледжу економіки і права були надзвичайно чуттєві сцени: тут і уривки з життя Лесі Українки, і цитати з творів, і багато цікавих фактів, які не могли залишити байдужим нікого.
                Захід відбувся в умовах відключення світла та з урахуванням обмежень воєнного стану, попри це атмосфера була комфортною та навіть камерною. І твори Лесі Українки, і її життя – це приклад мужності й гідності, жертовності й відданості Україні. Чистий, ніжний і сумний, суворий і гнівний – звучить і сьогодні неповторними акордами голос великої доньки нашої країни – Лесі Українки. Логічним завершенням стало жваве обговорення побаченого та почутого та ознайомлення з літературою на книжковій виставці. 

Україна у думах, легендах, піснях та казках

27 жовтня Україна святкує важливе і значуще свято — День української писемності та мови. Цей день відзначається щорічно і є символом можливісті для кожного українця проявити свою любов і повагу до рідної мови, зануритися в світ української літератури та культури, а також згадати про значення мови як засобу спілкування, передачі культурних цінностей та національних традицій.

Українська мова пережила етапи заборон, утисків і спроб знищення. Однак навіть у найважчі періоди наш народ зумів зберегти свою мовну ідентичність.

Бібліотекарі філії  № 3 ЦБС для дорослих поєднали цю дату з не менш важливими подіями для культурної спадщини нашої країни, які відбулися  у восени цього року. У вересні пройшло святкування  100-річчя заснування Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» та 975-річчя заснування самої Києво-Печерської лаври, у стінах якої жив та працював Нестор Літописець, відомий автор «Повісті минулих літ».

Для учнів старших класів у гімназії №2 працівники бібліотеки ЦБС для дорослих 13 жовтня  провели цікавий усний журнал з українського фольклору «Україна у думах, легендах, казках та піснях». Журнал складався з 4-ох сторінок: українські думи, легенди та перекази, казки, пісні. Кожна сторінка змістовно розкривала  інформацію про особливості даних жанрів фольклору, їх історію походження, зміст й багатство тематики та форм.  Слухачі з зацікавленням передивилися навчально-пізнавальні відеоматеріали: «Українські народні думи», легенду «Таємниці створення Карпат» та інші.  Під час розповіді про українські казки, учні пригадали знайомі найулюбленіші твори цього жанру та взяли участь у літературній вікторині «Сторінками українських казок».

Українська мова славиться своєю співучістю. Найкращі народні пісні передаються з покоління до покоління як найцінніші реліквії, залишаючись повсякчас актуальними. Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, яку створив український народ. Пісенною мудрістю ми продовжуємо і зараз користуватися. Підтвердженням цього висновку  стала прослухана відома давня козацька пісня «Тихий Дунай», яку прикрасили чудові відео краєвиди нашого краю.

До заходу була оформлена  книжкова експозиція «Скарбниця душі народної», яка знайомила  з різними жанрами усної народної творчості та науковим розумінням видатних фольклористів  народних уявлень, звичаїв, обрядів, вірувань та повір’їв українців.

Найкращі образи, теми та сюжети творів відомих українських поетів та письменників взяті зі скарбниці народної мудрості. Як справедливо підкреслив український  поет та літературознавець М.Рильський: «Народна  творчість – це той ґрунт, на якому виростають література, театр, музика та образотворче мистецтво – без якого їх би не було взагалі».

Скарб, який не можна загубити

Мова  є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. Наша мова втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу людської душі.

Саме мова формує і визначає свідомість, творить націю, культуру, історію. З найдавніших часів українська мова формувалася під впливом різних культур і народів. Вона пережила етапи заборон, утисків і спроб знищення. Однак навіть у найважчі періоди наш народ зумів зберегти свою мовну ідентичність.

Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру країни або нації.

27 жовтня Україна відзначає чудове свято – День української писемності та мови.

З нагоди свята у бібліотеці-філії № 3 ЦБС для дорослих експонується книжкова виставка «Скарб, який не можна загубити». Вона допоможе розширити кругозір про нашу українську мову, познайомить з виданнями з мовознавства, культури мовлення та ділової мови. В запропонованих виданнях розглядаються питання фонетики, правопису та стилістики сучасної української літературної мови. На виставці представлено сучасні словники, які демонструють різноманіття української мови, допомагають правильно писати та вимовляти слова, сприяють інтелектуальному розвитку людини та її культурному рівню.  Виставка також містить добірку літератури, яка розкриває багатство, історію та красу народного слова, а також збірки казок, легенд, пісень та дум.

      Бережімо та розвиваймо мову, адже в ній – сила нашого народу і запорука його майбутнього!

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

Бібліовайб: №3, жовтень 2026 р.

Бібліотечний вісник

                    Бібліотека - це не просто книгосховище, а простір з особливою енергетикою, затишок у світі цифрового шуму. Багато інформації ми висвітлюємо онлайн, ділимося порадами, думками та враженнями з тієї чи іншої теми. Але життя вирує, і воно сповнене прекрасних миттєвостей, проведених офлайн. Ви можете відчути це, лише прийшовши до бібліотеки та взявши в руки паперову книгу. Справжнє - поза межами екрану.

                Вісник «Бібліовайб» - періодичне щоквартальне електронне видання, створене Ізмаїльською міською бібліотекою ім. І.П. Котляревського задля висвітлення "офлайнового" життя відділів обслуговування бібліотеки. Воно вміщує в себе інформацію про найцікавіші масові заходи, найактуальніші книжкові виставки та багато іншої корисної та цікавої інформації про бібліотечні будні, читачів, черги за книгами та інше. Варто розуміти, що в умовах обмежень воєнного стану, постійних повітряних тривог та відключень електрики бібліотечне життя набуло більш статичного характеру. Але наша бібліотека відкрита для користувачів, захоплених читанням, літературою, якимись науковими або краєзнавчими пошуками та творчими натхненнями.

                Запрошуємо до нас!