А у нас новинки від УІК!

                Друзі, приємна новина!
                Пропонуємо вашій увазі книжкові видання, які надійшли до нашої бібліотеки. Літературні новинки від Українського інституту книги очікують на зустріч зі своїми читачами у відділі абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.

«Літописець долі народної»

14 травня  виповнюється 155 років з дня народження Василя Стефаника – видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, однієї з важливих постатей культурного та соціально-політичного життя України.

 Стефаник увійшов в історію світової літератури як неперевершений майстер соціально-психологічної новели та людина, що змусила весь світ почути біль українського селянина.

  Пройняті трагізмом і глибиною душевних переживань, твори Василя Стефаника стали окрасою української літератури. Письменник хотів бачити свій край вільним, щасливим, і своєю творчістю наближав цей час.

Стефаник Василь Семенович народився 14 травня 1871 року в с. Русів, що розташоване на Франківщині. Його батько – заможний селянин, завжди підтримував прагнення сина отримати найкращу освіту, тому всіляко сприяв цьому. В 1892 році Стефаник від’їжджає до Кракова, де був зарахований до медичного  університету, який так і не закінчив. Спершу Василь Стефаник писав невеличкі поезії у прозі, та не знайшов для них видавця. З осені 1897 року у газетах почали з’являтися його реалістичні новели. У 1904 році Стефаник одружився і на деякий час відійшов від літератури, займався сільським господарством, мав трьох синів. В 1908 році селяни Покуття обрали добре знаного на той час письменника депутатом до австро-угорського парламенту і він десять років відстоював їхні інтереси в урядових і судових установах.  В. Стефаник стає ватажком політичної боротьби: виступає на мітингах селян з осудом суцільних репресій, викриває антисуспільний характер влади, за що, зрештою, стає в’язнем. Не залишився літератор осторонь визвольного руху на теренах України: у складі делегації урядовців ЗУНР був наділений повноваженнями під час підписання Акту Злуки 1919 р. Перебуваючи в тій частині України, що була під владою Польщі, В. Стефаник активно цікавився подіями в УРСР, відсилав до радянських журналів свої нові твори.

7 грудня 1936 року після тяжкої хвороби В. Стефаник помер у рідному селі Русові. 

 У творчості Стефаника-новеліста було два періоди: перший припадає на 1897-1901рр., а другий – на 1916-1933 рр.   Спадщина письменника – це п'ять збірок новел: «Синя книжечка» (1899 р.), «Камінний хрест» (1900 р.), «Дорога» (1901 р.), «Моє слово» (1905 р.), «Земля» (1926 р) , які принесли йому світове визнання.  Найвідоміші новели: «Камінний хрест», «Новина», «Катруся», «Марія», «Сини», «Кленові листки», «Лист».

Ці твори вважаються вершиною української малої прози. Його лаконічні, перейняті болем новели по-новому відкрили внутрішній світ покутського селянина. Він не ідеалізував село, а показував його у злиднях, у горі, але з неймовірною внутрішньою гідністю.  Стефаник писав мовою своїх земляків –  покутським діалектом. Це додає його творам особливої автентичності та мелодійності. Саме він започаткував в українській літературі експресіонізм – стиль, що передбачає зображення внутрішнього через зовнішнє, зацікавлення глибинними психологічними процесами.

Він першим у літературі так потужно порушив тему масової еміграції українців («Камінний хрест»). Стефаник показав розрив із рідною землею як духовну смерть, закарбувавши трагедію цілого народу, що шукав кращої долі на чужині.

Творчість Стефаника вчить співчуттю. Вона вчить нас емпатії, вмінню відчувати чужий біль як власний Його твори змушують читача зупинитися, замислитися над ціною людського життя та гідності.

       До 155-річчя від дня народження В. С. Стефаника  в Юнацькій  бібліотеці оформлено  виставку біографію «Літописець долі народної», яка представляє літературу, що висвітлює життєвий і творчий шлях письменника, його геніальні твори.

      Проза Стефаника не лишає байдужим нікого, зачіпаючи в душі читача найтонші струни, спонукаючи до роздумів, розвиває чуття краси й доброти.

Запрошуємо Вас відкрити для себе світ Василя Стефаника через його твори, представлені на нашій експозиції.

Патронат над дитиною: що важливо знати?

                13 травня в стінах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського пройшов інформаційний інтенсив, який, попри обмеження воєнного стану, зібрав широке коло зацікавлених. Тема інтенсиву - «Патронат над дитиною: що важливо знати?» - вкрай актуальна для України зараз. Фахівець Ізмаїльського міського центру соціальних служб Алла Дехтеренко доступно та змістовно окреслила головні аспекти та важливість цього питання, юридичні моменти та умови. 

               Щороку в Україні тисячі дітей залишаються без батьківського піклування і потрапляють до будинків дитини та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей. Порятунком, допомогою у вирішенні цього питання може стати патронатний вихователь, який тимчасово замінить дитині сім’ю, оточить любов’ю і турботою, дасть шанс на щасливе майбутнє. Патронат - це «швидка сімейна допомога». Це професійна послуга, коли дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах, тимчасово проживає в сім’ї патронатного вихователя, а не в інтернатному закладі. Патронат вирішує одне з найскладніших завдань держави – надати дитині можливість зростати у сприятливому сімейному середовищі.

                У відділах обслуговування користувачів бібліотеки ви можете знайти буклети з детальною інформацією з цього питання. Розвиток патронатного виховання як норми дозволить суспільству більш впевнено перейти від інституційної опіки до всебічної підтримки сімейних зв'язків. І це - найкраще для благополуччя дітей.

Бібліотекарі Ізмаїльської ЦБС для дорослих відвідали тренінг з підтримки ментального здоров'я

                В Ізмаїлі 23-24 квітня відбувся практичний тренінг у межах міжнародного проєкту «Психічне здоров’я та психосоціальна допомога дітям та їхнім сім’ям». Ініціатором заходу виступила громадська організація «Жива-Я» у співпраці зі Slovenska filantropija за підтримки Республіки Словенія. Бібліотекарі ЦБС для дорослих долучилися до участі. Захід спрямований на посилення професійних компетенцій фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями в умовах підвищеного стресу. 
                Програма тренінгу передбачала роботу з батьками в умовах стресу, підтримку вчителя під тиском та формування здорової психологічної атмосфери у школі. Учасники мали змогу обмінятися практичним досвідом із колегами, отримати нові інструменти для роботи та стати частиною міжнародної професійної спільноти. По завершенню учасники отримали сертифікати.

«Вклонімось мамі до землі».

День матері в Україні відзначають у другу неділю травня. Це свято — чудовий привід ще раз сказати мамі, що вона найрідніша та найдорожча людина у світі.

Першими День матері почали святкувати українці в діаспорі: у 1928 році це зробив Союз українок Канади. Вже наступного року завдяки Олені Кисілевській, редакторці тижневика «Жіноча доля», святкування прийшло до Львова. Традиція швидко поширилася Західною Україною, проте з приходом радянської влади свято заборонили. Протягом майже 50 років українці не мали змоги офіційно вшановувати матерів. Лише після здобуття незалежності традицію вдалося відновити, а з 1999 року, згідно з указом Президента, свято стало офіційним.

День матері присвячений материнству, нерозривному зв'язку матері з дитиною та важливому впливу жінок на розвиток суспільства. Мама — головна людина в житті кожного, берегиня домашнього вогнища. Вона любить своїх дітей самовіддано й попри все, щиро радіє нашим перемогам та співчуває невдачам.

У цей святковий день завжди хочеться подарувати мамі щось особливе, щоб її очі світилися радістю, а серце відчувало вашу любов і турботу. З нагоди свята Юнацька бібліотека запросила всіх охочих відвідати майстер-клас «Вклонімось мамі до землі». Учасники створювали подарунки для найрідніших — декоративні підвіски у вигляді квітки.

День матері — це чудова нагода подякувати нашим матусям за їхню самопожертву, ніжність і все те добро, яке вони щоденно дарують нам.

«Невідома відома Європа»

                День Європи в Україні щорічно відзначається 9 травня і є символом започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а й за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

                До цієї дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову викладку літератури «Невідома відома Європа». Мета виставки – знайомство з Європою, континентом різних культур, релігійних та правових традицій, популяризація загального європейського культурного надбання, а також формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України.

«Український шлях до Європи»

                До Дня Європи, що традиційно відзначають 9 травня, у відділі абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову поличку «Український шлях до Європи». В кожному з експонованих видань закодовані правові засади, свідомість, спосіб мислення, характери країн Європи, які мають чимало відмінностей, але об’єднані системою цінностей – добре зрозумілими і близькими нам, українцям.