«Данте Аліг’єрі – батько італійської літератури»

У травні цього року відзначається 760 років від дня народження видатного італійського поета, мислителя, політичного діяча –  Данте Аліг’єрі (1265-1321). Письменник в історію літератури ввійшов як останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження. Данте став творцем італійської літературної мови.

Данте Аліг’єрі народився у другій половині травня 1265 р.  на півночі Італії  у Флоренції в аристократичній родині, де і відбулось його перше знайомство з античною та сучасною йому поезією.  Навчався він в Болонському університеті, що славився юридичним і медичним факультетами. Данте із захопленням вивчав філософію, схоластику, теологію та астрономію, вражаючи сучасників своїми знаннями.

 У 1295 році Данте Аліг’єрі написав поему «Нове життя», яку вчені назвали першою в історії світової літератури автобіографією. Крім захоплення науками та поезією, Данте вів активне політичне життя – був учасником військових походів,  брав участь у боротьбі політичних партій. Його політика була направлена на подолання міжусобиць партій та збереження миру в рідній Флоренції. Після збройного перевороту у Флоренції 27 січня 1302 року був засуджений до вигнання і позбавлений громадянських прав. Протягом останніх семи років він провів у Равенні, де і помер 14 вересня 1321 р.

Роки вигнання з рідної Флоренції стали вершиною його літературної творчості, результатом якої стало написання головного твору автора – поеми «Божественна комедія», яка вважається зразком італійської та світової культури та справжньою енциклопедією середньовіччя. Данте, писав свою поему з 1307 р. по 1321 р. Поема написана народною італійською мовою, що було не характерно для того часу, оскільки книги писались латиною. Поема складається з трьох частин: «Пекло», «Чистилище» і «Рай». Кожна частина у свою чергу має 33 пісні, до яких додається вступ, і поема, таким чином, налічує 100 пісень. Являючи собою грандіозний синтез середньовічної культури, «Божественна комедія» одночасно несе в собі могутній подих нової культури, нового типу мислення, що провіщає гуманістичну епоху Ренесансу. Сенс поеми - чисте моральне життя людини, де розум рятує людину від пристрастей. На шляху до морального переродження людина проходить через усвідомлення своєї гріховності (пекло), очищення (чистилище) та піднесення до щастя (раю).

 «Божественної комедії» – монументальна поема про тлінність людського життя і подолання страху смерті. Вже більше шести століть цей твір вражає читачів пристрасністю і людяністю, стрункістю задуму і широтою поглядів.

Ім’я великого італійського поета  Данте Аліг’єрі овіяне всесвітньою славою. Його творіння знає весь цивілізований світ. Їх читають, перекладають, вивчають у всіх кінцях землі. Данте Аліг’єрі першим стоїть у ряді титанів Відродження. Він першим кинув виклик насильству та жорстокості середньовічного світу, першим підняв прапор гуманізму, і цим зробив свій крок у безсмертя.

Виставка-експозиція творчих робіт читачів «Моя талановита сім‘я»

      Рідна земля для народів України завжди була і залишається джерелом натхнення в поезії, музиці, скульптурі, народних ремеслах. Її красу оспівували в музичній творчості, відображали в розписах та вишивці. А де виникає краса, там народжується мистецтво. Із витоків народного мистецтва народилася і розквітла українська культура, багата видатними талановитими митцями й мисткинями.

      Розвиток народного мистецтва є умовою збереження автентичних традицій і національної пам’яті, джерелом самобутності української культури, а відтак і складником процесу державотворення й національного самовизначення.

      У бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих   презентації виставок декоративно-прикладної творчості  стали доброю традицією. Майстрині клубу рукоділля «Фантазія»(керівник Світлана Юхимівна Василенко) підготували до  свята експозицію творчих робіт  «Моя талановита сім‘я», де були представлені  різні види декоративно-прикладного мистецтва : вишивка, розпис , писанкарство, ткацтво, різьблення по дереву, гончарство, лозоплетіння, флористика.

         Відомі майстрині Придунав‘я  Світлана Василенко та Ніна Григор‘єва  представили свої нові роботи: картини, вишиті нитками, бісером, в техніці алмазної мозаїки, вишиті рушники, красиві декоративні іграшки, зв’язані гачком у техніці амігурумі, топіарії, в’язані гачком серветки, ніжні квіти  з тканин,вишиті бісером,  сувеніри. Всі вони відзначаються  високим рівнем майстерності та оригінальністю. В усіх своїх творах відомі  майстрині   намагаються передати розмаїття і красу України, зафіксувати  побачені чудові миттєвості рідного Придунав‘я.

      Ніна Григорівна Григор‘єва створює сучасні авторські ляльки(вузлові ляльки з тканини — «княгині» (народна назва — лялька-мотанка). Їх  називають оберегами та створюють безликими або з хрестом на обличчі (давній солярний символ). Кожна деталь ляльки має своє значення.

       Ляльки-мотанки - це сакральний символ української духовності, символ жіночої мудрості. У культурі українського народу виготовлення мотанки стає на рівні з мистецтвом вишитих рушників, ткацтвом, та багатьма іншими прекрасними ремеслами.

       Народні іграшки  майстрині Любові Василівни Дудіної з дерева, тканини, лози, соломи, паперу, тіста – різні типи виробів  з виховними, розвивальними, розважальними властивостями.

      В  роботах  майстринь відчувається справжність, щирість і любов до своєї справи. Старіша майстриня Ніна Григор‘єва спілкуючись з молоддю,постійно промовляє: «Займайтеся, творіть, захоплюйтесь і нехай світ стає добрішим».

До  речи, на виставці  були представлені  роботи рідних майстрині :в‘язані серветки доньки та дерев‘яні вироби онука.

      Живе спілкування, обмін думками, добре слово і творчість – це те, що об'єднує і допомагає гідно триматися в наші часи. Нехай всіх і завжди радує і надихає мистецтво, а дні будуть наповнені світлом та теплом!

         Майстрині  рукоділля готують обереги для наших захисників разом з волонтерами; в’яжуть шкарпетки, плетуть маскувальні сітки на захисні шоломи військовим та приймають участь у благодійних ярмарках на допомогу Збройним Силам України.

«Дивоцвіт Придунав‘я»

           Щорічно 21 травня все цивілізоване суспільство відзначає Всесвітній день культурного  розмаїття в ім’я діалогу та розвитку , встановлений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Це свято дозволяє людям глибше усвідомити цінність культурних надбань та мистецьких традицій і дає можливість розвивати співпрацю між народами. Культурне розмаїття є  рушійною силою розвитку не тільки по відношенню до економічного зростання, але й як засіб для більш повноцінного інтелектуального, емоційного, морального та духовного життя.

             В Україні  Указом Президента  запроваджено День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття.

          Кожна окрема культурно-історична епоха залишає наступним поколінням власний скарб у галузі культури. У 21 столітті з усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Однак ця єдина цивілізація існує в багатонаціональному та полікультурному світі, в якому гармонійно співіснують та взаємодіють культури різних країн.

        Для сучасних світових процесів властивим є таке явище, як культурна глобалізація. Вона найчастіше пов’язується з негативним впливом на культуру, що характеризується зближенням культури між різними країнами та зростанням міжнародного спілкування. Це веде до того, що популярні міжнародні культурні явища можуть поглинати національні або перетворювати їх на інтернаціональні.

         Разом з тим, глобалізація дає можливість різноманітним культурам стати більш відомими, вийти за межі етнічної або національної обмеженості. Завдяки інформаційним технологіям звеличується об’єм інформації, яку отримує індивід, що веде до розширення світогляду, знань про інші культури. Віртуальні музеї, картинні галереї, сховища найвизначніших бібліотек, доступ до яких можливий через мережу Інтернет, дають можливість ознайомлюватися з великими витворами мистецтва незалежно від місця їх знаходження.

       Таким чином втілюється принцип плюралізму культур, тобто мультикультуралізм. Це один із аспектів толерантності, що полягає у вимозі паралельного існування культур з метою їх взаємного проникнення, збагачення і розвитку в загальнолюдському руслі масової культури.

       Щоб запобігти конфліктам у суспільстві, основою якого є розмаїття поглядів, слід на перше місце поставити виховання толерантності – терпимості до чужих поглядів, вірувань, політичних уподобань та позицій, поведінки тощо.

       Склад населення України є етнічно однорідним. Але на її території проживають громадяни понад 100 національностей. У нашому рідному  краї, на Півдні України  крім українців, які проживають в українській частині Буджака,  в мирі та злагоді живуть болгари, гагаузи, а також потомки німців та албанців-арнаутів, які вже давно покинули цю землю. Кожен з  цих етносів х зробив свій значний внесок у його розвиток.

       Індивідуальні, неповторні риси кожної національної культури, стаючи безцінними складовими єдиної загальнолюдської культури, повинні збагачувати її та сприяти подальшому розвиткові, виховувати повагу до художніх цінностей інших народів і до збереження власної унікальності.

     До Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття  з 19 по 25 травня 2025 року в читальній залі бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих розгорнуті експозиції:тематична полиця книжкових видань , публікацій  періодичних  видань «Міжнаціональна  злагода і культурне розмаїття: громадянський мир та консолідація нації», книжкова виставка-інсталяція «Дивоцвіт  Придунав‘я», виставка творчих робіт читачів «Моя талановита сім‘я».

      На виставці-інсталяції «Дивоцвіт  Придунав‘я» представлено літературу з історії,культурології України та Одещини,наукові праці та матеріали наукових конференцій музейних працівників,ІДГУ, з етнографії Придунайського краю,унікальні фотоальбоми зі світлинами побуту,традиційного вбрання,культурних традицій та звичаїв етносів,які мешкають в Бессарабії.

       Цікавим для відвідувачів,особливо учнівської та студентської молоді виявився

альбом транскордонної культурної спадщини  «EFIGE – транскордонний комплекс. Поєднання культурної спадщини в Придунав'ї ». В альбомі висвітлено спільну регіональну ідентичність, яка виходить за рамки мовних і національних відмінностей, але гармонізується через символічну єдність звичаїв, культури, кулінарного мистецтва та архітектури. Видання міститиме підрозділи про традиції, гастрономію, виноробство, архітектуру Ізмаїла та Ізмаїльського району, Галаца, Тульчі та кількох румунських етнографічних зон.

       Яскрава книжкова інсталяція була цікава тим, для кого має особливе значення історія , архітектура, етнографія та подорожі мальовничою Бессарабією, рідною країною і світом.         

       Кожен з нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домогтися сталого розвитку, гарантувати який мають стійкість розмаїття культур і продовження конструктивного і пильного діалогу.

Про проведення в м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області Національного тижня безбар’єрності

З 19 по 25 травня 2025 року Україна вперше проводитиме Національний тиждень безбар’єрності. Захід ініційований Міністерством культури і стратегічних комунікацій України спільно з Міністерством розвитку та Радницею — Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності. Його реалізація є частиною виконання Національної стратегії із створення безбар’єрного простору до 2030 року.

Основна мета заходу — формування в суспільстві культури безбар’єрності через інформаційні кампанії, мотивацію до змін і популяризацію рівних можливостей для всіх. Організатори  заходу прагнуть підвищити обізнаність про те, що безбар’єрність — це комфорт для кожного, незалежно від віку, стану здоров’я чи соціального статусу. Кампанія акцентує на тому, що безбар’єрність — це не лише питання інфраструктури, а й гідності, поваги та рівних можливостей. 

Протягом тижня заплановано проведення інформаційних заходів  в закладах освіти та культури.

П Л А Н

заходів щодо проведення в м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області Національного тижня безбар’єрності

з 19 по 25 травня 2025 року

№ з/п	Назва заходу	Виконавець	Візьме участь	Дата проведення
1.	Компас безбар’єрності «Від серця до серця» (година спілкування)	Центральна дитяча бібліотека м. Ізмаїл	Учні середніх класів шкіл міста	20.05.2025
2.	Слайд-вікторина «Безбар’єрність – це про кожного з нас»	Центральна дитяча бібліотека м. Ізмаїл	Учні 7-9 класів шкіл міста	23.05.2025
3	Години спілкування за темами: «Бар’єри спілкування»; «6 правил безбар’єрного спілкування»; «Як стереотипи впливають на наше життя?»; «Основні правила етичного спілкування з людьми з інвалідністю та особливими потребами»	ЗЗСО	Учні 5-9 класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
4	Тренінги «Запобігання конфліктам і їх вирішення. Моделювання ситуацій мирного вирішення конфліктів з однолітками»; «Безпечний Інтернет: культура спілкування та її значення. Засоби впливу на свідомість людей»	ЗЗСО	Учні старших класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
5	Сюжетно-ролеві ігри «Не будь байдужім до проблем інших»	ЗЗСО	Учні початкових класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
6	Пізнавальна гра «Як можна зрозуміти інших без слів?»; «Подорож у країну Прав дитини»	ЗЗСО	Учні початкових класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
7	Виховні години на тему «Безбар’єрність. Чому це стосується кожного?»; «Доброта і милосердя в нашому житті»	ЗЗСО	Учні 5-9 класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
8	Малювання на тему «Ми рівні – ми різні»	ЗЗСО	Учні 5-8 класів ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025
9	Анкетування учнів на тему «Чи проявляєш ти толерантність?»	ЗЗСО	Учні ЗЗСО	З 19 по 23 травня 2025

День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття

21 травня Україна святкує День міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття. Це свято було запроваджено  "З метою зміцнення єдності і злагоди Українського народу, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння вільному розвитку культурного розмаїття корінних народів і національних меншин (спільнот) України, засвідчення поваги до їх внеску у відстоювання державного суверенітету і незалежності України, у збройну боротьбу з державою-агресором...".

В Україні проживають представники понад 100 національностей. Національні меншини становлять більше п'ятої частини від загальної кількості населення. Україна - багатонаціональна країна, де кожен народ робить свій унікальний внесок у її культуру, розвиток та захист незалежності.

Свято засвідчує повагу до внеску національних спільнот у захист державного суверенітету й незалежності України, особливо під час збройної боротьби з державою-агресором. Багато іноземців воює за Україну на передовій, займаються благодійністю, працюють у тилу та на культурному фронті. Національності України йдуть у боротьбі із ворогом єдиним фронтом. Це свято об'єднує людей різних національностей, заохочуючи до збереження культурних традицій, і наголошує на  силі єдності в розмаїтті, покликане підкреслити важливість взаємоповаги, толерантності та єдності в багатонаціональній державі. Україна завжди була прикладом гармонійного співіснування різних культур, мов і традицій. Цей день у календарі має стати символом миру та діалогу між народами.

З нагоди цього свята Юнацька бібліотека презентувала книжкову виставку-інсталяцію «Бессарабський колорит». Відвідавши виставку, читачі можуть ознайомитись з історією, культурою, традиціями, мовою та кухнею представників різних національностей нашої мальовничої Бессарабії.

В цей день ми  бажаємо українцям бути разом  попри різне етнічне походження та, можливо, різні моделі культурної пам’яті.

Нехай це свято нагадує кожному з нас, що справжня сила нації полягає в її єдності та багатогранному розмаїтті!

«Придунав‘я : вишиті традиції»

 В Україні традиційно третього четверга травня відзначають День вишиванки. Вишиванка — це історія і культура українського народу.

Для українців вишиванка — це не просто одяг, а символ багатовікової історії, культурної ідентичності, духовності та національної гордості. Вона втілює в собі мистецьке вираження та символіку, яка передається через унікальні візерунки й кольори.

        У Всесвітній день вишиванки єднаються українці з усіх куточків планети, щоб вдягнути національний оберіг, символ багатства та глибини історичної культури. В цей святковий день у бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих відбулася арт-зустріч з майстринями рукоділля «Придунав‘я : вишиті традиції». На мистецький захід були запрошені студенти Придунайської філії ПрАТ «ВНЗ «МАУП, викладачі та всі поціновувачі прекрасного.

        Працівники бібліотеки підготували яскраву та цікаву відеопрезентацію « Історія одеського орнаменту»(за матеріалами  Одеського обласного центру української культури). Ведуча  свята Косійчук Світлана розповіла про історію одеської вишиванки —  звідки взялася , як пережила СРСР та в чому її унікальність. Розповідь бібліотекарів доповнювали майстрині клубу  рукоділля «Фантазія»  С.Е.Василенко та Н.Г.Григор‘єва.

        Одеські вишиванки ввібрали вплив багатьох народів, які проживали на теренах регіону. Тому у візерунках спостерігаються не лише властиві українцям, а й орнаменти з молдавської, румунської та болгарської культур. 

      Українці завжди вкладали у вишивку особливого значення як щастя, долю або успіх. Саме тому, це не лише гарний елемент одягу, а оберіг. Орнамент на одязі на території Одеської області розвився століттями та ввібрав у себе багато особливостей різних національностей, які тут проживали, — це і болгари, і молдавани, і гагаузи.

Але ця вишивка неоднорідна, і від півночі до півдня можна зустріти різні мотиви. 

        Відомі  майстрині нашого краю  Світлана Юхимівна Василенко та Ніна Григорівна Григор‘єва  презентували свої творчі роботи: вишиті сорочки,елементи народного вбрання,вишиті картини,показали зразки різних технік вишивки , розповіли про різноманітність візерунків  та орнаментів. Майстрині  провели міні майстер-клас та показали молоді як вишивати на п’яльцях та станку,розповіли чим відрізняється ручна робота від сучасної машинної вишивки.

         Також майстрині  відмітили,що не треба забувати про символічність. Кожен, хто хоче мати не лише красивий одяг, а значущу річ, може ознайомитися зі значеннями усіх символів у спеціальній літературі. «Кожен орнамент несе свої символи. Наприклад, зашиті ромби означають засіяне поле, достаток. Дубові листочки — багатство, а розмаїття квітів — любов», — зазначила  Ніна   Григор‘єва .

         Ніна  Григорівна Григор‘єва підготувала приємний подарунок  для читачів бібліотеки: презентувала свої нові роботи - вишиті картини «Над рідною землею»( за мотивами  картини українського художника Олега Шупляка),«Перемога України», «Травень», «Весняне натхнення».

         Працівники бібліотеки ознайомили гостей з етнографічною виставкою «А над світом вишиванка цвіте!» та експозицією творчих робіт читачів «Моя талановита сім'я»( До Міжнародного дня сім’ї).

         Під час спілкування дівчата та юнаки  зазначили,що з початком великої війни багато людей усвідомили свою національну ідентичність і почали звертатися до історії.  Дуже приємно ,що найбільше у вивченні свого зацікавлена молодь, яка  шанує традиції та  пропагує любов та моду до всього українського.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій –примусової масової депортації усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар – фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова.

 Кримських татар було депортовано до Узбекистану – туди потрапила більшість (151 136), а також до Марійської АРСР – 8 597, Казахської РСР – 4286, Молотовської (Пермської) (10 555), Кемеровської (6 743), Горьківської (5095), Свердловської (3 594), Іванівської (2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР. Загальна кількість кримських татар позбавлених батьківщини склала 207 111 осіб. Після прибуття на місця заслання на вигнанців очікувала важка примусова праця, голод, антисанітарія, поширення епідемій, повна соціальна ізоляція. Кримськотатарський народ був розміщений у спеціально створених ізольованих населених пунктах – так званих "спецпоселеннях", які фактично стали радянськими резерваціями.

Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу, викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. Радянський режим здійснював умисні вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і створював умови, спрямовані на фізичне знищення кримських татар.
           Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність, право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського народу.

18 травня - день не лише про скорботу, а й про правду, яку ми маємо зберігати і передавати далі. Правда про геноцид кримських татар необхідна для збереження пам’яті про жертв і про боротьбу народу за право повернутися додому.