«Дунайський етносвіт» : мультикультурність Придунав‘я »

Напередодні  Міжнародного  дня  толерантності та  Міжнародного дня студентів   в бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих відбулося засідання   студентського клубу «Синергія»  «Дунайський етносвіт» : мультикультурність Придунав‘я » ,на яке були  запрошені  здобувачі освіти  І курсу   Придунайського коледжу  ПрАТ «ВНЗ «МАУП»    та відома в нашому краї  журналістка та волонтерка Тамара Бобровська.

Програма заходу була захопливою та натхненною.

Ведуча  завідувачка бібліотеки-філії Світлана Косійчук розпочала зустріч з показу відео презентації «Толерантность у часі випробувань:шлях до єдності»,наголосив: війна - це час випробувань,що вимагає від нас неабиякої сили духу та здатності до згуртування. А толерантність стає ключовим фактором,який допомагає нам зберегти єдність та взаєморозуміння в умовах кризи.

Під час відвертого  спілкування кожен  висловлював своє розуміння поняття толерантності. Всі разом прийшли до думки,що це - здатність сприймати без агресії спосіб життя,поведінку,інші погляди шляхом встановлення довірливих взаємовідносин,співпраці та компромісу.  Говорили про виклики толерантності під час війни,роль особистого прикладу у вихованні толерантності. Та разом з юнацтвом склали короткий список дій,які допомагають зберігати толерантність у конфліктних ситуаціях.

 

 Також працівники бібліотеки підготували змістовну слайд-розповідь «Дунайський етносвіт», присвячену культурним традиціям етносів нашого регіону.

«Дунайський етносвіт : мультикультурність Придунав‘я» – це концепція, що описує багатоетнічний простір придунайського регіону, який формувався внаслідок тривалих історичних процесів. Вона наголошує на тому, що наш регіон є унікальним етнокультурним простором, де співіснують та відтворюють свої традиції різні етнічні групи, створюючи унікальний смисловий простір для людської свідомості.

 

Здобувачі освіти  І курсу доповнювали слайд - розповідь ведучої,підготували цікаві доповіді про традиційні свята, національний одяг, обрядовість та інші аспекти культурного життя, що збагачують і роблять унікальним багатонаціональний край Придунав’я.

 

Гостя зустрічі Тамара Дмитрівна Бобровська  цікаво і змістовно розповіла про зелений туризм та туристичні маршрути  Бессарабією -  етно-гастро-тури клубу мандрівників «Бессарабське подвір‘я.

«Шлях батьківства»: в Україні стартувала програма для розвитку навичок батьківства

Програма «Шлях батьківства» на першому етапі запускає платформу, яка допоможе українцям отримати знання й навички для виховання і розвитку дітей та розвивати свої батьківські компетенції.

У межах програми підтримки батьківства, що реалізується Координаційним центром з розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Міністерством соціальної політики, сімʼї та єдності України, Європейським Союзом та ЮНІСЕФ, запустили мультимедійну платформу «Шлях батьківства», що допоможе отримати доказову, сучасну та зрозумілу інформацію про догляд і виховання дітей віком від 0 до 6 років.

«Щоб підтримати дітей, потрібно насамперед підтримати їхніх батьків. Від впевненості й знань, які отримують дорослі, залежить добробут дитини. Саме тому держава спрямовує зусилля на вдосконалення законодавства, розвиток сучасних сервісів для родин із дітьми та впровадження освітніх ініціатив, що допомагають батькам. Ми маємо створити умови, в яких кожна родина відчуватиме підтримку, а кожна дитина – любов і безпеку», – зауважила Перша заступниця Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Людмила Шемелинець.

За даними дослідження ЮНІСЕФ, 67% українців визнають, що потребують додаткових батьківських знань і компетенцій та перебувають у пошуку надійних джерел інформації щодо раннього розвитку дитини. При цьому 86% опитаних підтримують створення національної програми для батьків.

«Уряд затвердив Стратегію забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні. В межах реалізації однієї з її цілей – підвищення спроможності сімей доглядати за дітьми – ми працюємо над програмами підтримки батьківства, що поєднають кращі українські та міжнародні практики, сформують спільне бачення того, як держава може підтримувати батьків, розвивати їхні навички й компетенції, щоб кожна дитина зростала в дбайливому та безпечному сімейному оточенні», – пояснила Ірина Тулякова, керівниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

В основі національної платформи – навчальні відеоматеріали на YouTube-каналі та в соцмережах «Шлях батьківства». На платформі українці знайдуть універсальні рекомендації від фахівців щодо планування вагітності, годування, купання, сну та розвитку дитини й отримають відповіді на найпоширеніші запитання від експертів.

«Бути батьком чи матір’ю нелегко, особливо під час війни. Підтримуючи батьків та опікунів, ми допомагаємо їм забезпечити дітям найкращий старт у житті, − сказала Шаміза Абдулла, заступниця представника ЮНІСЕФ в Україні. – Платформа програми «Шлях батьківства» стане органічним доповненням до реформи системи догляду та підтримки дітей в Україні, а також зусиль щодо зміцнення соціальних послуг для дітей, сприяючи більш дружній до сім’ї політиці».

Програма «Шлях батьківства» створена без осуду і тиску та розповідає про реальний досвід батьків: із сумнівами, радощами, помилками й перемогами. Адже за наявності належних знань і підтримки батьківство може бути радісним досвідом навіть у складні часи.

«Українська – мова вільних людей!»

Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника - агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Пізнаємо ми світ за допомогою слова.

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Адже, слово до слова — зложиться….. мова!..

____________________________________________________________

В День української писемності та мови   працівники бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих  долучилися до написання  Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2025 ,тема цього року «Треба жити!»,  авторкою тексту  стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова. Мова в усі часи була маркером національної ідентичності, стимулом до єднання та порозуміння.

Студенти 2 курсу Придунайської  філії Пр АТ «ВНЗ « МАУП» були запрошені до бібліотеки на святкове засідання клубу «Комільфо»,де на них чекала цікава програма,підготовлена бібліотекарями.

В читальній залі   відбувся показ історичного роліку «Українська – мова вільних людей!»,презентований  Українським інститутом національної пам‘яті,який розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. Та й нині на окупованих територіях перше, що роблять росіяни – міняють вивіски, прибирають українську мову з суспільного простору, вилучають все українське з освіти і культури.

Працівники бібліотеки-філії С.Косійчук,Г.Цибирня провели змістовний огляд виставки-експозиції «Яке прекрасне, рідне слово! Воно – не світ, а всі світи»  , народознавчої виставки «Невичерпна духовна скарбниця : мова,пісня,колискова», на яких  представлено видання, що розкривають чільну роль і значущість мови у національному самоствердженні, її надихаючу та консолідуючу сили у загальній справі спротиву російському агресору.

Гарбузова осінь

Кожного року наприкінці жовтня, коли повітря стає прохолоднішим, ми зустрічаємо одне з найбільш затишних осінніх свят — День гарбузa. Це свято об’єднує в собі багатовікову історію та сучасні традиції, які приносять радість та тепло у наші оселі.

День гарбузa своїм корінням сягає в традиції стародавніх культур, які вшановували гарбуз як символ щедрості та урожаю. Особливо популярним він став у США у XIX столітті, коли осінні ярмарки почали організовуватися як святкові події. З часом ця традиція поширилася по всьому світу, і тепер гарбузові фестивалі відзначають у багатьох країнах.

Україну також не можна уявити без гарбузів. В деяких регіонах країни його використовують як оберіг від злих духів і символ достатку. Особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини.  На столі кожної осені гарбуз панує як король, адже його можна запікати, варити, готувати на пару, робити пюре і навіть смажити, будь то у вигляді пирогів, хліба, супів або смаженого насіння. Гарбузи відомі своєю користю для здоров’я. Він має символічне значення  під час сватання, і означає відмову дівчини.

Юнацька бібліотека провела майстер клас «Український гарбуз», на якому  учні  Освітнього простору «Промінчики добра» зробили  подушечку для голок у вигляді невеличкого гарбуза. Наприкінці зустрічі бібліотекари пригостили гостей смачними кексами і гарбузовим соком.

Радіодиктант національної єдності - 2025

                Сьогодні, 27 жовтня, у День української писемності та мови, в читальному залі Центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського відбулося традиційне щорічне написання Радіодиктанту національної єдності – 2025. Це всеукраїнська акція єднання навколо рідної мови, до якої приєднуються усі бажаючі з різних регіонів нашої держави та з інших країн світу уже 26-ий рік поспіль.

                До написання Радіодиктанту долучилися заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов та начальниця Управління культури і туризму Ізмаїльської міської ради Людмила Головльова, а також директори та заступники директорів закладів і установ культури міста та всі охочі.

                Авторкою тексту цьогоріч стала Євгенія Кузнєцова - письменниця, перекладачка, авторка романів "Спитайте Мієчку", "Драбина", "Вівці цілі" та нонфікшну "Мова-меч. Як говорила Радянська імперія". Текст називається "Треба жити!". Прочитала диктант Наталія Сумська - акторка театру і кіно, народна артистка України.

                Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

«У дзеркалі слова Бориса Олійника»

Перед людьми і честю звітувати
За кожне слово з власного пера…
                                    Борис Олійник

22 жовтня 2025 р. виповнюється 90 років з дня народження Бориса Ілліча Олійника, відомого українського поета, перекладача, літературознавця і політика, академіка НАН України, Героя України. Борис Олійник – унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, один з найбільших поетів другої половини двадцятого століття.

         Борис Олійник – автор понад 50 книг: поезій, численних публікацій, есе, статей, які друкувались в Україні та за кордоном. Його твори перекладались чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Поет високої культури і громадського обов’язку. Головними мотивами творчості поета є утвердження людської особистості, висоти духу і моралі, протистояння злу і насильству. Він був глибоко переконаний, що кожна людина має  бути щедрою і щирою, розуміти красу, неповторність світу кожної миті існування на землі.

Борис Олійник народився 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівці, що на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював у редакції газети «Молодь України». У 1962 р. з’явилася перша збірка поезій «Б’ють у крицю ковалі». Згодом було видано низку поезій «Двадцятий вал» (1964), «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Рух» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Поворотний круг (1989). Особливим художнім досягненням Б. Олійника є цикл-поема «Сиве сонце моє. Пам’яті матері» (1978), поема «У дзеркалі слова» (1980), а також твори «Дорога», «Рух».  Лірична тема притаманна й іншим циклам поета – «Сковорода і світ», «Досвід». Поеми «Сім» і «Пришестя» присвячені темі Чорнобиля. Вже у часи незалежності України з’являються збірки віршів і поем «Таємна вечеря» (2000), «Стою на землі» (2003), «Основи» (2005) та інші.  Визначні риси творчості Б.Олійника – патріотизм, турбота про долю рідного народу. «Я тим уже пишаюся, що українець зроду», – писав він. Борис Олійник також талановитий публіцист. У 1980-х висвітлював теми екології, Чорнобильської трагедії, ставав на захист української мови і духовності нашого народу. На вірші Бориса Олійника написано чимало музичних творів.

Творчу роботу Борис Ілліч завжди поєднував з активною громадською та державно-політичною діяльністю. Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради України. Він лауреат багатьох державних та міжнародних премій.

          Борис Ілліч Олійник пішов із життя 30 квітня 2017 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

 З нагоди ювілею видатного українського поета в Юнацькій бібліотеці підготовлена  виставка-вітання: «У дзеркалі слова Бориса Олійника», яка знайомить з літературною спадщиною письменника, з його кращими поетичними творами,  та містить матеріали, що висвітлюють віхи життя і творчості поета.

Внесок талановитого письменника в мовну скарбницю важко переоцінити. Б. Олійник завжди мав у своєму серці любов до України, до мови, народу. Повага до живого, високі людські якості, вміння співчувати, любов до природи – риси, притаманні справжній людині, і формувати їх допомагають твори Бориса Олійника.

Щедрі барви осені

Осінь…  Щоразу неповторна у своїй красі та настрою. То весела і життєрадісна, то мрійлива і похмура.  Дерева скидають жовтневу позолоту. Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами останніх квітів.  А скільки врожаю восени збирають з наших українських  земель, адже землі наші  є родючі, а люди – працьовиті.

Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

Та осінь ще ідеальна пора для читання. Лишається загорнутись у теплу ковдру, прихопити теплий напій, солодощі й поринути в захопливу історію.

Книги з осінньою атмосферою для кожного означають своє: хтось одразу уявляє  захоплюючий детектив з непередбачуваними поворотами, а інший шукає душевної і милої пригоди. Існує багато книг, які можуть змінити погляд людини на життя і допомогти жити повною мірою.  

Бібліотекарі філії № 3 ЦБС для дорослих  підготували яскраву книжкову виставку-інсталяцію «Щедрі барви осені» з добіркою книжкових новинок, які кожному читачеві пропонують знайти для себе особливий сюжет.

  Іду по осені… А осінь надихає,
Підносить дух у самі небеса.

Бо ж чарівну і дивну силу має
  Пора осіння і її краса…   

                                                                                                   Надія Красоткіна