«Визнані світом»

                Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.

Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.

                З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.

                У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».

                Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.

                У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.

                В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

«І.П. Котляревський: діалог через століття»

                Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.

                Декілька цікавих фактів з життя українського письменника:

                - «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.

                - Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.

                - Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила.

                - Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.

                - Був директором Полтавського вільного театру.

                - Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».

                - Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.

                - Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.

                До дати народження письменника, драматурга, перекладача, просвітителя, першого класика нової української літератури відділ читального залу презентує книжкову виставку «І. П. Котляревський: діалог через століття», на якій представлені твори письменника, біографічні спогади та цитати письменника і про письменника. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Іван Котляревський написав небагато творів, зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях українських бібліотек, а й в літературному спадку та серцях українців.

«Мови рідної суцвіття»

«Грамотним не народився, а навчився»

Народна мудрість

                Щороку 8 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день грамотності, започаткований ЮНЕСКО у 1966 році. Метою цієї дати є привернення уваги до важливості освіти. Особливої актуальності цей день набуває для України, адже сьогодні знання та освіта є запорукою відновлення держави, її розвитку та зміцнення. Шлях до грамотності розпочинається з любові до рідної мови та з прагнення до досконалого володіння нею. 

                Для України питання письменності вже давно є розв’язаним. Але питання культури мови, застосування української мови в усіх сферах життя залишається актуальним. Знати українську мову для нас тепер ‒ це бути громадянином, читати українською мовою, дбати про українську мову, вивчати українську мову, удосконалювати свою українську мову. 

                До Міжнародного дня грамотності у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського представлено мовознавчу книжкову виставку «Мови рідної суцвіття». Запрошуємо всіх охочих до перегляду за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Будьмо грамотними, покращуймо своє життя і світ навколо!

«Українська гривня доби незалежності»

Офіційною національною валютою України є гривня. Її назва походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Вже у
VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення.

На українських землях карбування власної валюти започаткував київський князь Володимир Великий. Ці монети – перші державні документи, що зберегли зображення тризуба – знака київських князів.

У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися «гривнями».

У 1917 р. Центральна Рада Української Народної Республіки (УНР) запровадила нову національну валюту — український карбованець. У грудні 1917 р. за ескізом Георгія Нарбута була надрукована перша партія купюр. Центральним елементом дизайну на них став тризуб. Ці банкноти увійшли в обіг 5 січня 1918 р. і стали першими грошима Української Народної Республіки. Пізніше, 1 березня 1918 року, карбованець змінила гривня.

 

         Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання, а з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.

З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа,  внаслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.

До цієї події Юнацька бібліотека підготувала виставку-експозицію «Українська гривня доби незалежності», яка познайомить відвідувачів з історією українських грошей, їх значенням для державності та економічної незалежності України.

«Іван Франко – титан української літератури»

27 серпня відзначається 170 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача, мовознавця, філософа та громадського діяча Івана Франка (1856—1916).

Творчість Івана Франка  — це грандіозне явище та ціла епоха в історії української літератури та культури. Його називали Каменярем і Титаном невтомної літературної праці.  Він залишив по собі колосальну спадщину, яка налічує понад 5000 творів та охоплює майже всі літературні жанри.

Іван Франко мав феноменальну пам’ять і знав 14 європейських мов.  Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури.  За сорок років активної творчості він видав одинадцять поетичних збірок, понад сотню оповідань, дев’ять повістей і понад десять драматичних творів.  Плідною була й  публіцистична діяльність  — понад дві тисячі публікацій у різних журналах і газетах, що відображали його глибокі соціальні та політичні переконання. Роботи Франка охоплюють переклади з понад десяти мов — французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, а також старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, ассиро-вавилонської, індійської та інших. Франко став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

З нагоди ювілею  письменника в Юнацькій бібліотеці оформлена книжкова виставка "Іван Франко – титан української літератури», яка презентує творчий доробок Івана Яковича: прозу, публіцистику, переклади, ліричні твори, а також літературу про його життя і творчість. Особливе місце в експозиції посідають твори, які й сьогодні залишаються актуальними: «Захар Беркут», «Каменярі», «Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Мойсей», поетичні збірки: «З вершин і низин», «Зів'яле листя» та інші праці. В них письменник окреслив важливі  проблеми — свободи, людської гідності, суспільної справедливості, національного самоусвідомлення та морального вибору.  Особистість Франка і його творчість вчать нас розуміти себе, відчувати та позиціонувати як нація, гідна поваги та захоплення.  Ця виставка запрошує вас зануритися у світ людини, яка все своє життя присвятила служінню рідному народові.

Твори Івана Франка захоплюють та хвилюють через півтора століття. Повна життєвої правди його творчість справедливо належить до золотого фонду української та світової класики, а сам Франко на сьогодні єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. Кожен твір письменника – це ідея загальнонаціональної єдності та автентичності.

Іван Франко — це символ невтомного поступу, європейського вибору України та незламності духу. Його знамените гасло «Лупайте сю скалу!» та метафоричний образ Каменяра стали вічними орієнтирами для багатьох поколінь українців у боротьбі за свою незалежність та культурну самобутність.

Запрошуємо всіх шанувальників творчості поета до нашої бібліотеки!

«Стіл пам’яті 2026»

 

Акція

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Сьогодні Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. Щоб віддати шану полеглим героям, з 25 по 30 серпня ЦМБ ім. І.П. Котляревського доєднується до акції «Стіл пам’яті». В читальному залі «зарезервовано» стіл – місце пошани до полеглих героїв і водночас простір, де ми відчуваємо – наші герої серед нас. Бібліографом розроблена інформаційна листівка, аналогічна офіційній (авторські права належать правовласникам), тематична добірка книг та виконана інсталяція, яка включає в себе добірку картин з символом цього дня – соняхом, наочні матеріали та букет живих квітів. Цей стіл залишається вільним – так ми разом вшановуємо пам’ять людей, які захищають нас на фронті і віддають за це життя. Також в читальному залі постійно діє та оновлюється книжкова патріотична виставка «Славимо відважних».
                Пам’ять – це дія, яку ми творимо разом, наша вдячність, солідарність, турбота. Ми з гордістю говоримо, що пам’ятаємо. І пам’ять – серед нас. Ми в скорботі схиляємо голови перед величним подвигом героїв, які полягли в боях за вільну, незалежну і нескорену Україну. Вічна шана та пам’ять! Ми не забудемо!

Дякуємо за подаровану книгу!

                Головне багатство бібліотеки – це книги. Бібліотека без нових цікавих книг та читачів – просто сховище. Передати книгу в дар бібліотеці – значить подарувати справжнє задоволення багатьом читачам.
                Шановні наші читачі, маємо для вас чудову новину: сьогодні фонд ЦМБ ім. І.П. Котляревського поповнився унікальним виданням «Книга пам’яті. Спогади про депортацію німців з України». Дякуємо особисто Ірині Таран - голові Ізмаїльського Німецький культурного товариства «Німецький Дім» за надзвичайно цінний подарунок.

                Передача книги в дар відбулася в конференц-залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Символічно, що з 2022-го року тут діє Центр колекції транскордонних традицій, який вдалося реалізувати завдяки проекту «EFIGE – транскордонний комплекс. Поєднання культурної спадщини в Подунав’ї», що має на меті збереження культурної та історичної спадщини Придунав'я.

«Книга пам’яті» – це унікальне видання, в основу якого лягли спогади етнічних німців, очевидців та учасників трагічних і маловисвітлених у сучасній публіцистиці подій часів Другої світової війни. Серед представників німецького народу, які сотні років тому пов’язали свою долю з Україною, були видатні вчителі, інженери, науковці, архітектори, лікарі, промисловці, фармацевти, ремісники та музиканти. Їхні імена вписані в історію держави завдяки славним справам на благо нової батьківщини. Культурна спадщина, яку вони залишили, викликає захоплення і сьогодні, сповнюючи гордістю наші серця.

Також бібліотека отримала інформаційні буклети від товариства.