«Невідома відома Європа»

                День Європи в Україні щорічно відзначається 9 травня і є символом започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах. Відзначення Дня Європи в нашій державі – це підтвердження єдності України та Європи не тільки за географічною ознакою, а й за духом, історією, спільними цінностями, адже український народ є невід’ємною частиною європейської цивілізації.

                До цієї дати в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову викладку літератури «Невідома відома Європа». Мета виставки – знайомство з Європою, континентом різних культур, релігійних та правових традицій, популяризація загального європейського культурного надбання, а також формування позитивної громадської думки щодо євроінтеграційного курсу України.

«Український шлях до Європи»

                До Дня Європи, що традиційно відзначають 9 травня, у відділі абонементу ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову поличку «Український шлях до Європи». В кожному з експонованих видань закодовані правові засади, свідомість, спосіб мислення, характери країн Європи, які мають чимало відмінностей, але об’єднані системою цінностей – добре зрозумілими і близькими нам, українцям.

День Європи в Україні відзначається 9 травня разом із державами ЄС (відповідно до Указу №266/2023), символізуючи єдність, мир та спільні демократичні цінності.

До Дня Європи у бібліотеці-філії №2 ЦБС для дорослих експоновано експрес-екскурсію «Європейська книга: від давнини до сьогодення». Працівники книгозбірні пропонують читачам вирушити у подорож літературними епохами.

Вся історія європейської літератури розпочалася з античності, тому спочатку відвідувачам бібліотеки пропонують зануритися в чарівний і таємничий світ міфології. Далі історичні сходинки приведуть в епоху лицарства та аскетизму Середньовіччя – читачі мають змогу насолодитися лицарськими романами, сонетами Петрарки, справжнім шедевром серед ілюстрованих світських творів Шота Руставелі та містичним твором доби Пізнього Середньовіччя Данте Аліг’єрі. На зміну «темним вікам» приходить епоха розквіту – Ренесанс. На поличці виставки кожен може знайти собі книжки найвідоміших поетів та письменників Відродження – загадкового Шекспіра, італійського ученого-гуманіста Джованні Боккаччо, іспанського «батька» безсмертного Дон Кіхота Мігеля Сервантеса та французького сатирика-гуманіста Франсуа Рабле. Подорожуючи експрес-виставкою, читацький шлях пролягає через художню культуру Нового часу. Химерне бароко Джона Мільтона, суворий класицизм Жана Батиста Мольєра та повчальне Просвітництво Даніеля Дефо і Джонатана Свіфта підготували ґрунт для сучасної європейської культури. Поціновувачі епохи  Романтизму отримають насолоду від її естетики та поетики, прочитавши твори Байрона, Вальтера Скотта, Віктора Гюго та інших європейських письменників цього періоду. Окремої уваги читачів заслуговує палітра жанрів літератури сьогодення. Та на цьому подорож не закінчується, адже розвиток європейської літератури триває, і сучасну  епоху можна вважати відкритою.

«Україна - серце Європи»

         В читальній залі бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих розгорнута постійно   тематична  виставка «Україна  - серце Європи» , на якій представлені яскраві  видання: книги,фото-альбоми,буклети щодо європейської інтеграції України,про історію та культуру європейських  країн.  Напередодні  9 травня - Дня Європи в Україні  бібліотеку-філію відвідало багато учнівської та студентської молоді . Особливий інтерес у  молоді викликав альбом транскордонної культурної спадщини  «EFIGE- транскордонний комплекс. Поєднання культурної спадщини в Придунав‘ї » Спільної Операційної Програми Румунія-Україна 2014-2020. На виставці представлена  також науково-публіцистична література щодо державної розбудови від часів УНР до проголошення незалежності, про cимволіку української держави, історію прапора, герба та гімну України, історію створення нової незалежної держави, унікальну природу України, про розвиток культури нашої країни, про українські традиції, народні звичаї. Особливий інтерес у гостей викликали нові книги українських авторів,серед  яких  збірки «Стартапи добра. Люди та проєкти, яких не зламала війна».

           Тематична виставка була цікава тим, для кого має особливе значення: історія , архітектура, етнографія та подорожі  мальовничою Бессарабією, рідною країною і світом.

           Також читачі ознайомилися з новою літературою  європейських авторів українською мовою на виставці «Світовий книжковий простір».        

           Кожен з нас повинен прагнути до того, щоб плюралізм культур, завдяки встановленню діалогу між ними, став нашим спільним багатством. Тільки таким чином ми зможемо уникнути трагічних конфліктів і домогтися сталого розвитку, гарантувати який мають стійкість розмаїття культур і продовження конструктивного і пильного діалогу.

          Нехай День Європи нагадує нам про нашу спільну відповідальність за  мирне майбутнє Європи і мотивує нас продовжувати працювати разом для досягнення ще більшої єдності, розуміння та розвитку.

«1939-1945 – ніколи знову»

8 травня Україна відзначає  День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років. В цей день Україна вшановує подвиг

 Українського народу, висловлює повагу всім борцям проти нацизму та , як ніколи, розуміє ціну миру.

Друга світова війна розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. А з 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії

людства. У ній взяли участь 80% населення планети, загинуло від 50 до 85 млн

людей.

До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Юнацька бібліотека презентувала книжкову виставку «1939-1945 – ніколи знову». На ній представлені видання, в яких розповідається про причини, хід та наслідки однієї з найкривавіших воєн ХХ століття.

Сьогодні ми вшановує загиблих героїв та жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни, висловлюємо повагу та вдячність усім борцям із нацизмом.

Ми проголошуємо: вічна пам’ять полеглим воїнам і цивільним, довічна вдячність живим ветеранам!

«Обрядові хліби - спадщина Чушмелія»

                30 квітня в бібліотеці ім. І.П. Котляревського відбувся Культурний форум «Обрядові хліби - спадщина Чушмелія». 17 лютого 2023 року до Національного переліку нематеріальної спадщини України Міністерство культури та інформаційної політики додало новий елемент, а саме - «Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до дня св. Георгія с. Криничне». завдяки зусиллям Тетяни Дукової традиційний обрядовий хліб став одним із 5 продуктів Української Бессарабії, які увійшли до першої частини Атласу продуктів, що зникають, «Ковчег Смаку України».

                Організаторами форуму були Криничненська сільська рада та Ізмаїльська центральна міська бібліотека ім. І.П. Котляревського. Учасники: Дукова Т., Ковтун Т., Денкова В., Янчева Ол., Трандафілова М., Русанжик Г., Тодорова Д.,  Желяскова М. та Ламбова Н. - завідувачка відділом культури та освіти Криничненської сільської ради. Це люди, зусиллями яких були збережені обряди, традиції та звичаї с. Криничного (старовинна назва Чушмелій) для передачі їх наступним поколінням.

                Завершився форум дегустаціїєю різних видів домашнього хліба та випічки. Відвідувачі мали змогу скуштувати вироби, оцінити їхній смак і дізнатися особливості приготування кожного продукту.

«Попіл Чорнобиля»

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення і сьогодні. Тоді в атмосферу Землі була викинута величезна хмара радіоактивного пилу, яка накрила Україну, Білорусь і навіть частину Європи.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблока. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.

 У ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних,  медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією.

Юнацька бібліотека провела годину пам’яті «Попіл Чорнобиля» для учнів 7,8 класів, яка була  присвячена 40-річчю Чорнобильської катастрофи. Через факти, спогади, відео учням розповіли про страшні події цієї ночі та героїчні подвиги ліквідаторів, які ціною власного життя та здоров’я зупинили розповсюдження радіації.

Минуло 40 років, але пам’ять про Чорнобиль живе. Щороку в Україні та світі вшановують тих, хто загинув і постраждав унаслідок катастрофи. Ця дата — не лише про скорботу, а й про усвідомлення важливості безпеки, відкритості та відповідальності у використанні технологій.