«Українська – мова вільних людей!»

Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника - агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. Пізнаємо ми світ за допомогою слова.

Отже, словесність — початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

Адже, слово до слова — зложиться….. мова!..

____________________________________________________________

В День української писемності та мови   працівники бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих  долучилися до написання  Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2025 ,тема цього року «Треба жити!»,  авторкою тексту  стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова. Мова в усі часи була маркером національної ідентичності, стимулом до єднання та порозуміння.

Студенти 2 курсу Придунайської  філії Пр АТ «ВНЗ « МАУП» були запрошені до бібліотеки на святкове засідання клубу «Комільфо»,де на них чекала цікава програма,підготовлена бібліотекарями.

В читальній залі   відбувся показ історичного роліку «Українська – мова вільних людей!»,презентований  Українським інститутом національної пам‘яті,який розповідає про різні етапи російського лінгвоциду, від заборони проповідей давньоукраїнською та знищення церковних книг, заборони українського книгодрукування і витіснення української з освіти та культури до фізичного знищення носіїв української ідентичності через Голодомор, репресії, окупацію культурного простору та підміну понять. Та й нині на окупованих територіях перше, що роблять росіяни – міняють вивіски, прибирають українську мову з суспільного простору, вилучають все українське з освіти і культури.

Працівники бібліотеки-філії С.Косійчук,Г.Цибирня провели змістовний огляд виставки-експозиції «Яке прекрасне, рідне слово! Воно – не світ, а всі світи»  , народознавчої виставки «Невичерпна духовна скарбниця : мова,пісня,колискова», на яких  представлено видання, що розкривають чільну роль і значущість мови у національному самоствердженні, її надихаючу та консолідуючу сили у загальній справі спротиву російському агресору.

Гарбузова осінь

Кожного року наприкінці жовтня, коли повітря стає прохолоднішим, ми зустрічаємо одне з найбільш затишних осінніх свят — День гарбузa. Це свято об’єднує в собі багатовікову історію та сучасні традиції, які приносять радість та тепло у наші оселі.

День гарбузa своїм корінням сягає в традиції стародавніх культур, які вшановували гарбуз як символ щедрості та урожаю. Особливо популярним він став у США у XIX столітті, коли осінні ярмарки почали організовуватися як святкові події. З часом ця традиція поширилася по всьому світу, і тепер гарбузові фестивалі відзначають у багатьох країнах.

Україну також не можна уявити без гарбузів. В деяких регіонах країни його використовують як оберіг від злих духів і символ достатку. Особливе ставлення до гарбуза можемо побачити у пісні “Ходить гарбуз по городу”, що зображує гарбуза як голову плодово-овочевої родини.  На столі кожної осені гарбуз панує як король, адже його можна запікати, варити, готувати на пару, робити пюре і навіть смажити, будь то у вигляді пирогів, хліба, супів або смаженого насіння. Гарбузи відомі своєю користю для здоров’я. Він має символічне значення  під час сватання, і означає відмову дівчини.

Юнацька бібліотека провела майстер клас «Український гарбуз», на якому  учні  Освітнього простору «Промінчики добра» зробили  подушечку для голок у вигляді невеличкого гарбуза. Наприкінці зустрічі бібліотекари пригостили гостей смачними кексами і гарбузовим соком.

Радіодиктант національної єдності - 2025

                Сьогодні, 27 жовтня, у День української писемності та мови, в читальному залі Центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського відбулося традиційне щорічне написання Радіодиктанту національної єдності – 2025. Це всеукраїнська акція єднання навколо рідної мови, до якої приєднуються усі бажаючі з різних регіонів нашої держави та з інших країн світу уже 26-ий рік поспіль.

                До написання Радіодиктанту долучилися заступник Ізмаїльського міського голови Сергій Лузанов та начальниця Управління культури і туризму Ізмаїльської міської ради Людмила Головльова, а також директори та заступники директорів закладів і установ культури міста та всі охочі.

                Авторкою тексту цьогоріч стала Євгенія Кузнєцова - письменниця, перекладачка, авторка романів "Спитайте Мієчку", "Драбина", "Вівці цілі" та нонфікшну "Мова-меч. Як говорила Радянська імперія". Текст називається "Треба жити!". Прочитала диктант Наталія Сумська - акторка театру і кіно, народна артистка України.

                Щорічне проведення радіодиктанту перетворило його на найбільший україномовний флешмоб, який об’єднує українців і знавців української мови у всьому світі.

«У дзеркалі слова Бориса Олійника»

Перед людьми і честю звітувати
За кожне слово з власного пера…
                                    Борис Олійник

22 жовтня 2025 р. виповнюється 90 років з дня народження Бориса Ілліча Олійника, відомого українського поета, перекладача, літературознавця і політика, академіка НАН України, Героя України. Борис Олійник – унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, один з найбільших поетів другої половини двадцятого століття.

         Борис Олійник – автор понад 50 книг: поезій, численних публікацій, есе, статей, які друкувались в Україні та за кордоном. Його твори перекладались чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Поет високої культури і громадського обов’язку. Головними мотивами творчості поета є утвердження людської особистості, висоти духу і моралі, протистояння злу і насильству. Він був глибоко переконаний, що кожна людина має  бути щедрою і щирою, розуміти красу, неповторність світу кожної миті існування на землі.

Борис Олійник народився 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівці, що на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського університету, працював у редакції газети «Молодь України». У 1962 р. з’явилася перша збірка поезій «Б’ють у крицю ковалі». Згодом було видано низку поезій «Двадцятий вал» (1964), «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Рух» (1973), «Заклинання вогню» (1978), «Поворотний круг (1989). Особливим художнім досягненням Б. Олійника є цикл-поема «Сиве сонце моє. Пам’яті матері» (1978), поема «У дзеркалі слова» (1980), а також твори «Дорога», «Рух».  Лірична тема притаманна й іншим циклам поета – «Сковорода і світ», «Досвід». Поеми «Сім» і «Пришестя» присвячені темі Чорнобиля. Вже у часи незалежності України з’являються збірки віршів і поем «Таємна вечеря» (2000), «Стою на землі» (2003), «Основи» (2005) та інші.  Визначні риси творчості Б.Олійника – патріотизм, турбота про долю рідного народу. «Я тим уже пишаюся, що українець зроду», – писав він. Борис Олійник також талановитий публіцист. У 1980-х висвітлював теми екології, Чорнобильської трагедії, ставав на захист української мови і духовності нашого народу. На вірші Бориса Олійника написано чимало музичних творів.

Творчу роботу Борис Ілліч завжди поєднував з активною громадською та державно-політичною діяльністю. Неодноразово обирався депутатом Верховної Ради України. Він лауреат багатьох державних та міжнародних премій.

          Борис Ілліч Олійник пішов із життя 30 квітня 2017 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

 З нагоди ювілею видатного українського поета в Юнацькій бібліотеці підготовлена  виставка-вітання: «У дзеркалі слова Бориса Олійника», яка знайомить з літературною спадщиною письменника, з його кращими поетичними творами,  та містить матеріали, що висвітлюють віхи життя і творчості поета.

Внесок талановитого письменника в мовну скарбницю важко переоцінити. Б. Олійник завжди мав у своєму серці любов до України, до мови, народу. Повага до живого, високі людські якості, вміння співчувати, любов до природи – риси, притаманні справжній людині, і формувати їх допомагають твори Бориса Олійника.

Щедрі барви осені

Осінь…  Щоразу неповторна у своїй красі та настрою. То весела і життєрадісна, то мрійлива і похмура.  Дерева скидають жовтневу позолоту. Легенький вітерець несе срібні ниточки павутиння. Повітря напоєне незрівняними пахощами останніх квітів.  А скільки врожаю восени збирають з наших українських  земель, адже землі наші  є родючі, а люди – працьовиті.

Недарма про неї так багато написано віршів, пісень, оповідань. І, мабуть, немає такого художника, який би не оспівав осінь на полотні.

Та осінь ще ідеальна пора для читання. Лишається загорнутись у теплу ковдру, прихопити теплий напій, солодощі й поринути в захопливу історію.

Книги з осінньою атмосферою для кожного означають своє: хтось одразу уявляє  захоплюючий детектив з непередбачуваними поворотами, а інший шукає душевної і милої пригоди. Існує багато книг, які можуть змінити погляд людини на життя і допомогти жити повною мірою.  

Бібліотекарі філії № 3 ЦБС для дорослих  підготували яскраву книжкову виставку-інсталяцію «Щедрі барви осені» з добіркою книжкових новинок, які кожному читачеві пропонують знайти для себе особливий сюжет.

  Іду по осені… А осінь надихає,
Підносить дух у самі небеса.

Бо ж чарівну і дивну силу має
  Пора осіння і її краса…   

                                                                                                   Надія Красоткіна

У фокусі – NEW!

               Жовтень порадував новими надходженнями. Коли прийдете у нашу бібліотеку за черговою книгою, не забудьте зазирнути не тільки до відділу абонементу, а й до читального залу. В ЦМБ ім. І.П. Котляревського є багато пізнавальної і корисної різножанрової літератури, яку ви можете взяти з собою додому або прочитати на місці.
                Чекаємо за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Нагадуємо, що бібліотека працює з понеділка по п'ятницю із 10:00 до 17:00. 

            Приходьте, тут ви обов'язково знайдете книгу для тихих осінніх вечорів!

До волі дорога

Центральний майдан радянського Києва із 1977 року називався площею Жовтневої революції. Саме на ній розпочалася перша українська революція новітнього часу. Мало хто підозрював, що то буде остання зима СРСР. Студентське голодування на центральній площі української столиці, яке тривало з 2 до 17 жовтня та згодом отримало назву “Революція на граніті”, вплинуло на форму й інструменти подальших протестів в історії незалежної України, таких як акція “Україна без Кучми”, Помаранчева революція, Революція Гідності.

Саме Революція на граніті 1990 року стала найуспішнішою серед подальших революцій в Україні. Наслідки студентської революції стали каталізатором розпаду СРСР. Хоч би що там було, за 16 днів жовтня 1990 року організований студентами протест домігся виконання висунутих його учасниками п’яти вимог. 17 жовтня Верховна Рада УРСР своєю постановою гарантувала:

• звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола;
• проведення в Українській РСР нових виборів;
• проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньої згоди;
• створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України;

Бібліотекарі філії № 3 до 35-річчя Революції на граніті підготували тематичну полицю «До  волі  дорога», на якій розташовані фотоматеріали про  важливі історичні події у Києві, що відбулися з 2 до 16 жовтня 1990 року. Саме вони  стали  поштовхом  для наступної боротьби українців за незалежність України.