17 жовтня 2026 року виповнюється 90 років від дня
народження Івана Федоровича Драча – українського поета, драматурга,
перекладача, сценариста, громадського та політичного діяча, Героя України.
Іван Драч увійшов в українську культуру як поет-новатор,
кіносценарист і один із найяскравіших представників покоління шістдесятників.
Його творчість докорінно змінила традиційні уявлення про художню форму та
образне мислення в національній літературі, модернізувала українську поезію та
відкрила нові горизонти для українського кінематографа.
Іван Драч народився 17 жовтня 1936 року в селі Теліжинці
на Київщині, навчався в Київському університеті (звідки був виключений за
політичні погляди, але згодом поновлений) та на Вищих сценарних курсах у
Москві. Письменник був активним учасником національно-визвольного руху в
Україні. Він брав участь у студентських протестах 1960-х років та виступав за
права української національної меншини. Був першим головою Народного Руху
України (1989), народним депутатом кількох скликань, отримав звання Героя
України (2006). Помер митець 19 червня 2018 року в лікарні після важкої хвороби
легень.
Поету завжди були притаманні масштабність бачення
художнього життя, ерудиція, вимогливий смак, проникливість і гострота
характеристик, темпераментність стилю. Дебютував він у 1961 році феєричною
поемою «Ніж у сонці», яка відразу зробила його літературною знаменитістю
завдяки космічним масштабам мислення та руйнуванню радянських шаблонів.
Ранній етап творчості
І. Драча (1961 – 1972 рр.) характеризується невтомними пошуками нових образів
та експериментами з формою: «Соняшник» (1962), «Протуберанці серця» (1965) , «Чорнобильська мадонна» (1986), «Балади
буднів» (1987), «До джерел» (1972). Період мистецької самореалізації (1973 –
1986 рр.), позначений образним та жанровим багатством, різноманіттям естетичних
відкриттів, утвердженням на засадах немодерністського стилю: «Корінь і крона» (1974),
«Київське небо» (1976), «Сонячний фенікс» (1978), «Сонце і слово» (1979),
«Американський зошит» (1980), «Теліжинці» (1985). Зрілий етап його творчості
почався з 1986 року і тривав до наших днів.
Поезія відображала болісні проблеми українського народу, його боротьбу
за свободу та незалежність.
Письменник трансформував
класичний жанр балади, поєднавши побутові сюжети з фантастикою, філософією.
Яскравий приклад – найвідоміший твір «Балада про соняшник», де буденна рослина
стає символом творчості та поезії. Його поезії окремими збірками вийшли
багатьма мовами світу.
Іван Драч написав сценарії до шедеврів українського
поетичного кіно — «Тіні забутих предків», «Камінний хрест», «Пропала грамота»,
«Вечори на хуторі біля Диканьки».
В Юнацькій бібліотеці до ювілею поета підготовлена
книжкова виставка «Життя і творчість Івана Федоровича Драча». Експозиція дає
змогу ознайомитись з найкращими творами поета та дослідити його життєвий та
творчий шлях. Він залишив значний слід у літературі та історії України як
талановитий поет, мислитель і громадський діяч. Його творчість продовжує
надихати та рухати до дій український народ.
Іван Драч – це поет-реформатор, який здійснив справжню
естетичну революцію в українській літературі другої половини XX століття. Своєю
творчістю він довів, що українська література може бути модерновою,
інтелектуальною та конкурентоспроможною на світовому рівні.