Показ дописів із міткою книжкова виставка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою книжкова виставка. Показати всі дописи

05 листопада 2026

«Світ чарівного слова»

7 листопада відзначається 90 років від дня народження Миколи Степановича Вінграновського  – видатного українського поета, прозаїка, актора, кінорежисера і сценариста, який крізь усе життя проніс дух українства.

Микола Вінграновський був яскравим представником покоління «шістдесятників». В своїй творчості поєднав космічний масштаб лірики з глибокою психологічною прозою. 

Загальний доробок митця – 10 поетичних збірок, 9 повістей, 1 роман. Він зіграв 8 ролей і відзняв 14 фільмів, серед яких 5 художніх і 8 документальних робіт.

Народився Микола Вінграновський у1936 році в місті Первомайськ  Миколаївської області в родині селянина. У 1955 р. по закінченні школи Микола вступив на акторське відділення Київського інституту театрального мистецтва. Розвинути акторський талант Вінграновському допоміг О. Довженко, який помітив обдарованого юнака та запропонував йому роботу на Київській кіностудії ім. О. Довженка в якості актора режисера та кіносценариста. Його фільми: «Дочка Стратіона» (1964), «Ескадра повертає на захід» (1966), «Берег надії» (1967),  «Дума про Британку» (1970), «Тихі береги» (1973), «Климко» (1984), документальні фільми «Слово про Андрія Малишка» (1983), «Щоденник. Довженко. 1941-1945» (1993), «Чигирин – столиця гетьмана Богдана Хмельницького» (1993), «Батурин – столиця гетьмана Івана Мазепи» (1994), «Гетьман Сагайдачний» (1999) та інші.

М. Вінграновський – автор кіносценаріїв «Світ без війни» (1960), «Первінка» (1973), «Сіроманець» (1979), «Рік з Довженком» (1975) та низки есеїв про славетні українські міста – «Чотирнадцять столиць України: Короткі нариси з її історії» (2002).

Він був одним із найяскравіших новаторів українського вірша 1960–1980-х рр. Перша збірка «Атомні прелюди» побачила світ у 1962 році. Наступними були збірки: «Сто поезій» (1967), «Поезії» (1971), «На срібнім березі» (1978), «Київ» (1982), «Вибране» (1986) та інші. Космос, людство, земля, народ, доба, Україна - ось який масштаб узяла поетична мова творця, ось у яких вимірах жив його ліричний герой.  Поезія М. Вінграновського багата за жанрами і віршовими формами – це класичні сонет, елегія, медитація, романс, вірші, написані гекзаметром, античним елегійним дистихом.

Експресивний, пристрасний лірик, він не обмежувався самою тільки поезією. Майже одночасно з поезією писав і прозу. Миколі Степановичу Вінграновському присуджено Державну премію України ім. Т.Г. Шевченка за твори для дітей, зокрема й прозові - повісті «Сіроманець», «Первінка» та премії Фундації Антоновичів (США).

Письменник виробив оригінальний стиль, який, по суті, відповідає його поетичному письму. Сюжети прозових творів сповнені описом почуттів, якими автор щедро наділяє звірів, птахів, рослини й воду, сполучені в єдиний, самодостатній світ. Химерний, дивацький, перейнятий гумором, він випромінює світло духовної свободи. Саме в особливому ставленні до навколишнього світу і полягає неповторність поетичного світу Вінграновського!

Він приніс у літературу кінематографічну образність, а в кіно — поетичну метафоричність.

Твори Миколи Вінграновського перекладено литовською, естонською, грузинською, чеською, словацькою, польською, румунською, англійською, португальською та іншими мовами світу.

Микола Степанович Вінграновський пішов із життя на 68 році після тяжкої тривалої хвороби. Митець похований на Байковому кладовищі.

Микола Вінграновський — одна із найяскравіших і найсамобутніших постатей в українській культурі другої половини XX століття. Його значення виходить далеко за межі суто літературного процесу, адже він зумів поєднати в собі геній поета, прозаїка, актора та кінорежисера.

Юнацька бібліотека з нагоди ювілею підготувала виставку біографію «Світ чарівного слова», на якій представлені статті про життя і творчість геніального письменника та його чудові твори. Ця виставка розкриває багатогранний талант митця та запрошує поринути у його надихаючий світ!

02 листопада 2026

Оксамитове натхнення у бібліотеці

Осінь — поетеса природи. Вона пише золотом по зеленому, розкидає багрянець і шепоче вірші у верховіттях дерев.

Чи знаєте ви, що книги теж мають сезонність? Восени ми шукаємо історії, які зігрівають душу. Книжки з ароматом осені.

На  полицях  бібліотек  є казкові та пригодницькі  історії, що ведуть нас у таємничі  осінні  ліси та сади.Є затишні романи та оповідання про сімейне тепло, нові починання та дивовижні відкриття.

Працівники бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих підготували для вас,шановні читачі, найкращі книги сучасних українських та зарубіжних авторів, що додадуть життєвої енергії, настрою, допоможуть відволіктися від сумних думок, навіяних  страхом сьогодення ,осінньою хандрою і дощовою погодою.

В читальному залі  бібліотеки  розгорнуто  постійно діючу книжкову виставку «Ментальне здоров‘я: як подбати про себе?». Для читачів різного віку  представлено нову  добірку книжок «В гармонії з собою», на якій представлено літературу про психологію особистості, емоційне благополуччя, виховання дітей, дитячо-батьківські стосунки, подолання стресу, булінгу та домашнього насильства.  Ці  поради психологів нагадують , наскільки важливо дбати про свій емоційний стан, знаходити внутрішню рівновагу, підтримувати близьких  і вчасно звертатися по допомогу.

 

Читайте, пізнавайте себе та живіть у гармонії!

 

Приходьте до нас похмурими  осінніми днями, обирайте історії до душі, гортайте сторінки й зігрівайтеся гарним словом.

21 жовтня 2026

«Хотіла б я піснею стати...»: вистава друга

                Продовжуючи серію вистав з нагоди 155-річного ювілею від дня народження Лесі Українки, який відзначають у 2026 році, в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася друга театралізована вистава «Хотіла б я піснею стати...», підготовлена Зразковим дитячим театром «Сонячний промінчик» Музичної школи ім. Михайла Чембержі під керівництвом Луїзи Єрмакової.
                Леся Українка - поетеса, перекладачка, мислителька, жінка незламної сили. Вона не просто писала, вона творила майбутнє, загартовуючи дух нації словом, що стало зброєю і світлом водночас. Вступне слово традиційно сказала завідувачка читальним залом Ольга Чебан. Бібліотекарями підготовлено та оформлено книжкову виставку «Геній української літератури», присвячену життєвому та творчому шляху Лесі Українки. До уваги учнів 9-х класів Ізмаїльської гімназії № 2 з початковою школою були надзвичайно чуттєві сцени: тут і уривки з життя Лесі Українки, і цитати з творів, і багато цікавих фактів, які не могли залишити байдужим нікого.
                Леся Українка - це не лише сторінка історії. Це подих свободи, це сміливість бути собою, це натхнення, яке живе в українському слові й у серці кожного, хто любить свою країну.

15 жовтня 2026

«Хотіла б я піснею стати...»

                У 2026 році відзначаємо ювілей Лесі Українки: 155 років від дня народження. Феномен її таланту в тому, що вона одночасно плідно працювала в різних літературних жанрах: поезія, проза, драматургія, публіцистика. З цієї нагоди в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулася театралізована вистава «Хотіла б я піснею стати...», підготовлена Зразковим дитячим театром «Сонячний промінчик» Музичної школи ім. Михайла Чембержі під керівництвом Луїзи Єрмакової.
                Вступне слово сказала завідувачка читальним залом Ольга Чебан, акцентувавши увагу гостей на книжковій виставці «Геній української літератури», присвяченій життєвому та творчому шляху Лесі Українки, яку підготували бібліотекарі читального залу. До уваги студентів І курсу Ізмаїльського коледжу економіки і права були надзвичайно чуттєві сцени: тут і уривки з життя Лесі Українки, і цитати з творів, і багато цікавих фактів, які не могли залишити байдужим нікого.
                Захід відбувся в умовах відключення світла та з урахуванням обмежень воєнного стану, попри це атмосфера була комфортною та навіть камерною. І твори Лесі Українки, і її життя – це приклад мужності й гідності, жертовності й відданості Україні. Чистий, ніжний і сумний, суворий і гнівний – звучить і сьогодні неповторними акордами голос великої доньки нашої країни – Лесі Українки. Логічним завершенням стало жваве обговорення побаченого та почутого та ознайомлення з літературою на книжковій виставці. 

14 жовтня 2026

Скарб, який не можна загубити

Мова  є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. Наша мова втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу людської душі.

Саме мова формує і визначає свідомість, творить націю, культуру, історію. З найдавніших часів українська мова формувалася під впливом різних культур і народів. Вона пережила етапи заборон, утисків і спроб знищення. Однак навіть у найважчі періоди наш народ зумів зберегти свою мовну ідентичність.

Знання мови допомагає розширити кругозір, глибше проникнути в культуру країни або нації.

27 жовтня Україна відзначає чудове свято – День української писемності та мови.

З нагоди свята у бібліотеці-філії № 3 ЦБС для дорослих експонується книжкова виставка «Скарб, який не можна загубити». Вона допоможе розширити кругозір про нашу українську мову, познайомить з виданнями з мовознавства, культури мовлення та ділової мови. В запропонованих виданнях розглядаються питання фонетики, правопису та стилістики сучасної української літературної мови. На виставці представлено сучасні словники, які демонструють різноманіття української мови, допомагають правильно писати та вимовляти слова, сприяють інтелектуальному розвитку людини та її культурному рівню.  Виставка також містить добірку літератури, яка розкриває багатство, історію та красу народного слова, а також збірки казок, легенд, пісень та дум.

      Бережімо та розвиваймо мову, адже в ній – сила нашого народу і запорука його майбутнього!

Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів:

Це квітка ніжна і чудова

З широких батьківських степів.

12 жовтня 2026

«Мужність і відвага крізь покоління»

1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято започатковане 2014 року, щоб вшанувати мужність та героїзм тих, хто виборює незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Його мета- зберегти військові традиції, згадати звитяги українського народу та зміцнити патріотичний дух у суспільстві.

Сьогодні це не просто офіційна дата, а визначальний день, який об’єднує українців, демонструє нашу незламність та готовність боротися за свободу. Свято символічно збігається з великим християнським торжеством - Днем Покрови Пресвятої Богородиці. Історія свідчить, що саме Божу Матір українські козаки вважали своєю головною покровителькою. Козацька Січ завжди мала церкву Покрови, де перед походом воїни молилися за захист у бою, а в саме свято влаштовували урочисті молебні. 

Продовжуючи традиції пам’яті, Юнацька бібліотека підготувала книжковий альманах «Мужність і відвага крізь покоління». У цій експозиції  представлені художні та документальні  книги українських письменників про доленосні воєнні події в історії нашої країни.

 У День захисників і захисниць України кожен із нас може віддати шану героям та героїням, які присвятили життя захисту суверенітету батьківщини. Цей день є уособленням незламного духу, що допомагає нам вистояти. Ми пишаємося своїми воїнами та твердо знаємо: Україна захистить свою волю і переможе. 

Гарбузова осінь

 Осінь - така красива пора року. ЇЇ  ніжно називають золотою, замріяною, загадковою, незбагненною і неповторною у своїх витівках та розвагах.
         Приваблює вона нас своєю мінливістю і буянням осінніх барв, а також тим, що балує нас щедрістю та багатством. З давніх-давен у народі відзначався прихід золотої осені. Багаті дари полів та садів засипано у комори. Справді щедрою є осіння пора... 

Осінь дарує нам нові відчуття, зовсім інший настрій, незважаючи на тривожне сьогодення. Та мабуть, найголовнішим атрибутом цієї прекрасної пори є прагнення до затишку і тепла.

 Саме час  милуватися неймовірними краєвидами за вікном, прогулюватись парками, вдихаючи  ні з чим незрівнянний запах осіннього листя, слухати подих холодного вітру, пити каву чи гарячий чай з осінніми смаколиками та читати гарні  книжки!

Працівники бібліотеки-філії № 3 ЦБС для дорослих оформили яскраву тематичну виставку «Гарбузова осінь». Вона пропонує користувачам  бібліотеки збірки поезій, творів та кулінарних видань, де осінній настрій має різний характер.

  Бажаючі перечитають неповторні вірші класиків української літератури: Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Тараса Шевченка. А шанувальники краєзнавчої літератури ознайомляться з віршами місцевих авторів: Михайла Василюка, Володимира Реви, Таміли Кібкало, Наталії Онищенко та інших.   Осінь – ідеальна пора для творчості. Родзинкою виставки стала навчальна література на тему рукоділля й домашніх виробів восени, а також   книги про символіку гарбуза і народні звичаї та  рецептами приготування гарбузових каш, десертів, запіканок .

Завітайте до бібліотеки та оберіть книги до вашому осінньому настрою, який  гарно і влучно описала українська поетеса Марія Познанська:

Осінь наша, осінь –

Золота година,

Неба ясна просинь,

   Пісня журавлина…

«Моє улюблене місто»

2026 року ізмаїльці відзначатимуть  436-у річницю з дня заснування  міста. Історія Ізмаїлу налічує багато століть і йде в далекі стародавні часи. Вона зберігає в собі багато таємниць і подій, які залишили величезний слід у світовій та державній історії. До цієї нагоди Юнацька бібліотека підготувала книжково-ілюстративну виставку «Мій рідний край», на якій відвідувачі дізнаються про всі таємниці та факти історії нашого міста  від минулого до сьогодення. Прикрашають виставку фото роботи І.Лепинської.

18 вересня 2026

Бібліотека запрошує читачів!

                Вересень. Початок золотої осені. Початок навчального року.
                ​Для нашої бібліотеки вже стало доброю традицією збирати у своїх стінах допитливу молодь, влаштовувати пізнавальні екскурсії та відкривати перед читачами безмежний світ друкованого слова. Ми з радістю розповідаємо про розмаїття наших фондів, сучасні електронні ресурси, архівні періодичні видання та презентуємо нові тематичні виставки, оформлені у відділах обслуговування читачів (абонементі та читальному залі). У нас справді є на що подивитися!
                ​Цього тижня коло наших юних користувачів поповнилося новими обличчями. 16-17 вересня в стінах ЦМБ ім. І.П. Котляревського відбулися ознайомчі екскурсії для першокурсників. У різні дні до нас завітали студенти Ізмаїльського фахового коледжу економіки і права та Придунайської філії ПрАТ «ВНЗ «МАУП». Юні, натхненні та повні енергії, вони з цікавістю розглядали високі книжкові стелажі та затишні куточки для читання. І це не дивно, адже бібліотека - це справжня скарбниця мудрості. Тут кожен знайде щось своє: від рідкісного довідника до захопливого роману.
                Це місце, де можна знайти і наукові книги, і художню літературу. Місце, де можна взяти книги та прочитати їх вдома або в читальному залі. Звичайно, й вибір літератури у нас чималий. Тут можна повчитися, попрацювати та відпочити з цікавою книгою.

                Чекаємо на вас з понеділка по пʼятницю з 10:00 до 17:00 за адресою: вул. Національної гвардії України, 41. Бережіть себе та читайте книги!

11 вересня 2026

«Визнані світом»

                Професійне свято працівників кінематографії - День українського кіно - встановлений Указом Президента від 12.01.1996 № 52/96 і відзначається щорічно у другу суботу вересня.
Перша українська кінозйомка відбулася у вересні 1896 року в Харкові, де фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні Федецький влаштував перший український кіносеанс у Харківському оперному театрі.
                З дореволюційним кіно в Україні пов’язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі.
                У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). У 1930 р. в Україні з’являється перший звуковий фільм - документальна стрічка Д. Вертова «Симфонія Донбасу».
                Українські художники впродовж минулого століття створили власну яскраву кіношколу, яка гідно збагатила світове кіно. У пам’яті назавжди залишаться імена Олександра Довженка і Івана Кавалерідзе, Марка Донського, Сергія Параджанова, Леоніда Бикова, Леоніда Осики, Івана Миколайчука і багатьох їх талановитих творчих послідовників. Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців.
                У 2003 році був прийнятий Закон України «Про загальнодержавну програму розвитку кіноіндустрії», завданням якого є створення належних умов для розвитку кінематографії України, відновлення ролі і впливу національного кінематографу у культурній, соціальній і духовній сферах життя українського народу, відновлення кінематографії як конкурентоспроможної галузі, вдосконалення механізмів позабюджетного фінансування та залучення в кінематографію України інвестицій.
                В 2026 році День українського кіно припадає на 12 вересня.

09 вересня 2026

«І.П. Котляревський: діалог через століття»

                Люди, пам’ять про яких живе й житиме століттями, були непересічними й яскравими. Ми хочемо нагадати вам про Івана Котляревського – класика української літератури, письменника, поета, драматурга, громадського діяча, який народився 9 вересня 1769 року. З його поеми «Енеїда» фактично розпочалося формування літературної української мови на основі живої народної мови.
                Декілька цікавих фактів з життя українського письменника:
                - «Енеїда» Котляревського була в бібліотеках найвідоміших людей того часу. Навіть у бібліотеці Наполеона.
                - Народився у Полтаві, в сім’ї канцеляриста. Закінчив Полтавську духовну семінарію та працював канцеляристом і домашнім учителем у сільських поміщицьких родинах.
                - Іван Котляревський не був одружений. Дослідники твердять: через нещасливу любов у юності, коли дівчина Марія, в яку він закохався у 25 років, йому відмовила.
                - Під час походу Наполеона І Бонапарта сформував на Полтавщині 5 український козацький полк.
                - Був директором Полтавського вільного театру.
                - Входив до складу Полтавської масонської ложі «Любов до істини».
                - Віддав 25 років службі на посаді директора дому виховання дітей бідних дворян у Полтаві.
                - Прямих нащадків Котляревський не залишив. Перед смертю відпустив на волю кріпаків, а дім на горі в Полтаві заповів своїй економці, Мотрі Векливечивій, унтер-офіцерській вдові.
                До дати народження письменника, драматурга, перекладача, просвітителя, першого класика нової української літератури відділ читального залу презентує книжкову виставку «І. П. Котляревський: діалог через століття», на якій представлені твори письменника, біографічні спогади та цитати письменника і про письменника. Запрошуємо до нас за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Іван Котляревський написав небагато творів, зате яких! Безсмертні, вони стали для українців майже народними творами. Уривки з них, як пісні, співали кобзарі на вулицях, композитори писали музику, а пісні ставали незабутньою класикою жанру. І нині ці літературні твори займають гідне місце не лише на полицях українських бібліотек, а й в літературному спадку та серцях українців.

07 вересня 2026

«Мови рідної суцвіття»

«Грамотним не народився, а навчився»
Народна мудрість
                Щороку 8 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день грамотності, започаткований ЮНЕСКО у 1966 році. Метою цієї дати є привернення уваги до важливості освіти. Особливої актуальності цей день набуває для України, адже сьогодні знання та освіта є запорукою відновлення держави, її розвитку та зміцнення. Шлях до грамотності розпочинається з любові до рідної мови та з прагнення до досконалого володіння нею. 
                Для України питання письменності вже давно є розв’язаним. Але питання культури мови, застосування української мови в усіх сферах життя залишається актуальним. Знати українську мову для нас тепер ‒ це бути громадянином, читати українською мовою, дбати про українську мову, вивчати українську мову, удосконалювати свою українську мову. 
                До Міжнародного дня грамотності у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського представлено мовознавчу книжкову виставку «Мови рідної суцвіття». Запрошуємо всіх охочих до перегляду за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41. Будьмо грамотними, покращуймо своє життя і світ навколо!

02 вересня 2026

«Українська гривня доби незалежності»

Офіційною національною валютою України є гривня. Її назва походить від слова «гривна», яке за часів Київської Русі позначало нашийну прикрасу. Вже у
VIII-ІХ століттях під час торговельних операцій і сплати данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби. Пізніше, у різні історичні періоди, слово «гривня» неодноразово змінювало своє значення.

На українських землях карбування власної валюти започаткував київський князь Володимир Великий. Ці монети – перші державні документи, що зберегли зображення тризуба – знака київських князів.


У XII-XIV століттях Київська Русь переживала період феодальної роздробленості, а карбування монет припинилося. Роль грошей виконували переважно срібні злитки, що називалися «гривнями».

У 1917 р. Центральна Рада Української Народної Республіки (УНР) запровадила нову національну валюту — український карбованець. У грудні 1917 р. за ескізом Георгія Нарбута була надрукована перша партія купюр. Центральним елементом дизайну на них став тризуб. Ці банкноти увійшли в обіг 5 січня 1918 р. і стали першими грошима Української Народної Республіки. Пізніше, 1 березня 1918 року, карбованець змінила гривня.

 
         Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання, а з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.

З 2 по 16 вересня 1996 року в Україні відбулася грошова реформа,  внаслідок якої національною валютою стала гривня. Національний банк України ввів банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень.

До цієї події Юнацька бібліотека підготувала виставку-експозицію «Українська гривня доби незалежності», яка познайомить відвідувачів з історією українських грошей, їх значенням для державності та економічної незалежності України.

27 серпня 2026

«Іван Франко – титан української літератури»

27 серпня відзначається 170 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка, драматурга, публіциста, перекладача, мовознавця, філософа та громадського діяча Івана Франка (1856—1916).

Творчість Івана Франка  — це грандіозне явище та ціла епоха в історії української літератури та культури. Його називали Каменярем і Титаном невтомної літературної праці.  Він залишив по собі колосальну спадщину, яка налічує понад 5000 творів та охоплює майже всі літературні жанри.

Іван Франко мав феноменальну пам’ять і знав 14 європейських мов.  Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури.  За сорок років активної творчості він видав одинадцять поетичних збірок, понад сотню оповідань, дев’ять повістей і понад десять драматичних творів.  Плідною була й  публіцистична діяльність  — понад дві тисячі публікацій у різних журналах і газетах, що відображали його глибокі соціальні та політичні переконання. Роботи Франка охоплюють переклади з понад десяти мов — французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, а також старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, ассиро-вавилонської, індійської та інших. Франко став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею.

З нагоди ювілею  письменника в Юнацькій бібліотеці оформлена книжкова виставка "Іван Франко – титан української літератури», яка презентує творчий доробок Івана Яковича: прозу, публіцистику, переклади, ліричні твори, а також літературу про його життя і творчість. Особливе місце в експозиції посідають твори, які й сьогодні залишаються актуальними: «Захар Беркут», «Каменярі», «Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Мойсей», поетичні збірки: «З вершин і низин», «Зів'яле листя» та інші праці. В них письменник окреслив важливі  проблеми — свободи, людської гідності, суспільної справедливості, національного самоусвідомлення та морального вибору.  Особистість Франка і його творчість вчать нас розуміти себе, відчувати та позиціонувати як нація, гідна поваги та захоплення.  Ця виставка запрошує вас зануритися у світ людини, яка все своє життя присвятила служінню рідному народові.

Твори Івана Франка захоплюють та хвилюють через півтора століття. Повна життєвої правди його творчість справедливо належить до золотого фонду української та світової класики, а сам Франко на сьогодні єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури. Кожен твір письменника – це ідея загальнонаціональної єдності та автентичності.

Іван Франко — це символ невтомного поступу, європейського вибору України та незламності духу. Його знамените гасло «Лупайте сю скалу!» та метафоричний образ Каменяра стали вічними орієнтирами для багатьох поколінь українців у боротьбі за свою незалежність та культурну самобутність.

Запрошуємо всіх шанувальників творчості поета до нашої бібліотеки!

25 серпня 2026

«Стіл пам’яті 2026»

Акція

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України - 29.08.

                29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх Українських Героїв, які віддали своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.
                Сьогодні Україна переживає найбільше випробування в своїй новітній історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність проти російського агресора. Щоб віддати шану полеглим героям, з 25 по 30 серпня ЦМБ ім. І.П. Котляревського доєднується до акції «Стіл пам’яті». В читальному залі «зарезервовано» стіл – місце пошани до полеглих героїв і водночас простір, де ми відчуваємо – наші герої серед нас. Бібліографом розроблена інформаційна листівка, аналогічна офіційній (авторські права належать правовласникам), тематична добірка книг та виконана інсталяція, яка включає в себе добірку картин з символом цього дня – соняхом, наочні матеріали та букет живих квітів. Цей стіл залишається вільним – так ми разом вшановуємо пам’ять людей, які захищають нас на фронті і віддають за це життя. Також в читальному залі постійно діє та оновлюється книжкова патріотична виставка «Славимо відважних».
                Пам’ять – це дія, яку ми творимо разом, наша вдячність, солідарність, турбота. Ми з гордістю говоримо, що пам’ятаємо. І пам’ять – серед нас. Ми в скорботі схиляємо голови перед величним подвигом героїв, які полягли в боях за вільну, незалежну і нескорену Україну. Вічна шана та пам’ять! Ми не забудемо!

24 серпня 2026

«Українська державність: витоки, історія творення»

24 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, Верховна Рада УРСР урочисто проголосила незалежність України та створення самостійної української держави. З того часу український народ щорічно відзначає головне державне свято – День Незалежності України.

Цей день є одним із найважливіших свят для українців. Його особливість полягає в унікальності історичних подій 1991 році. Ухвалений тоді Акт проголошення Незалежності України став логічною відповіддю на багатовікові прагнення нашого народу до свободи. Уже за кілька місяців, 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум. На ньому понад 90% громадян підтвердили своє бажання жити у вільній країні. Цей історичний крок став фінальною крапкою у розпаді Радянського Союзу та відкрив нову сторінку для України як суверенної держави на міжнародній арені.

У цьому році нашій прекрасній, волелюбній та незалежній країні виповнюється 35 років. З нагоди ювілею Юнацька бібліотека презентувала патріотичну панораму «Українська державність: витоки, історія творення», на якій представлено літературу про етапи формування української держави, боротьбу народу за свободу та вшанування пам’яті громадян, які віддали життя за  територіальну цілісність та державний суверенітет України.

Сьогодні це свято має особливе значення. Як і багато поколінь тому, українці знову змушені виборювати свою незалежність, право на існування, свободу та мир  зі зброєю в руках.

21 серпня 2026

«35 років українці разом»

                Щороку в серпні українці вшановують ті дні, коли над нами замайорів синьо-жовтий прапор і Україна заявила на весь світ про свою незалежність. Синьо-жовте знамено стало символом нашої свободи, боротьби та гідності, а день проголошення Незалежності став точкою відліку нової історії нашої країни. Боротьба за незалежність продовжується і сьогодні… Тому ми маємо пам’ятати, якою ціною дістається наша свобода.
                У читальному залі з нагоди цих знаменних державних свят розгорнуто книжкову виставку з елементами інсталяції «35 років українці разом», яка вклучає в себе кілька виставок: «Це нашої історії рядки», «Державні символи України» та «Сміливий народ сміливої країни». В експозиції представлені видання, що розповідають про історію української державності, символіку та традиції України, видатних діячів, які творили українську незалежність, героїзм сучасних захисників та захисниць України, культуру, мову та духовну спадщину нашого народу. Окремим пластом виділено літературу, присвячену героїзму та відвазі українського народу, який протягом всієї історії та досі продовжують боротися за збереження Української Незалежності та Державності.
                Незалежність – не просто слово. Це наша відповідальність, наша боротьба, наші дії сьогодні. Нехай любов до України завжди живе в наших серцях, а синьо-жовтий прапор гордо майорить над вільною землею!

Хай святиться ім’я твоє, Україно!

24 серпня щороку український народ відзначає найголовніше державне свято – День Незалежності України.  Саме 24 серпня 1991 року Україну було проголошено  незалежність України і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

День Незалежності — це не лише історична подія, а й нагадування про те, що свобода не дається безкоштовно. Сьогодні це свято об'єднує українців усього світу. Воно символізує неподільність української території, власну владу, Конституцію та закони, які захищають права громадян та уособлює багатовікові прагнення українців до волі, демократії та справедливості. Цей день став офіційним початком розбудови самостійної демократичної держави Україна.  Символом суверенітету нашої держави стає синьо-жовтий прапор, День народження якого ми щорічно відзначаємо 23 серпня, починаючи з 2004 року .

Кожне нове покоління українців своєю працею, талантом і жертовністю примножує здобутки, захищає свободу та будує процвітаюче майбутнє.

З цього свята в бібліотеці-філії № 3 ЦБС  для дорослих оформлено книжкову виставку «Хай святиться ім’я твоє, Україно!». В експозиції представлені видання з фонду бібліотеки, що висвітлюють історичні аспекти становлення України, особливості національної символіки, визначні події та постаті у боротьбі за незалежність нашої держави, історію українського національного прапора. Познайомившись з цими книгами, ви розкриєте для себе таємниці національних процесів, які відбувалися в Україні, а також дізнаєтеся про внесок, який наша країна зробила для світової спільноти.

Запрошуємо всіх охочих завітати до бібліотеки та пригадати, як Україна долала труднощі на шляху до незалежності. 

Ми віримо, перемога буде за нами, наша Україна буде завжди вільною та міцною, а її незламний дух буде непохитною основою для наших досягнень.

«Прапор об'єднує»

23 серпня в країні відзначається державне свято – День Державного Прапора України. Ця дата є важливою для кожного українця, адже державний прапор є джерелом національної гордості, об’єднуючи українців у складні часи та нагадуючи про їхню силу і єдність.

Як державний прапор України синьо-жовтий стяг був затверджений Постановою Верховної Ради від 28 січня 1992року, а 23 серпня 2004 року  Глава держави Леонід Кучма підписав Указ №987/2004 "Про День Державного Прапора України". Відтоді свято відзначається щороку.

Державний Прапор - один з офіційних державних символів суверенітету держави. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Жовтий і синій кольори несуть у собі глибокий сенс, що сягає корінням в історію та культуру країни. Кожен колір репрезентує не тільки фізичний ландшафт України, а й цінності та ідеали, які формували націю протягом століть. Синій здавна символізує чисте, мирне небо, а жовтий - символ праці і достатку - це колір хлібного лану. Проте є й інші тлумачення. Жовтий і синій кольори є поєднанням головних символів життя - золотого сонця у синьому небі. А ще жовтий і синій - це вогонь і вода, чоловіче та жіноче начала.

В Юнацькій бібліотеці до Дня Державного Прапора України представлена виставка-подія «Прапор об'єднує», на якій можна ознайомитися з походженням його кольорів, історією виникнення, історичним минулим та сьогоденням.

З цим символом український народ утвердив свою державність, соборність і самостійність. З ним  українці йшли на захист своїх прав та свобод під час  Революції Гідності, під цим символом сьогодні наші воїни захищають рідну землю  від окупантів.

Тож нехай синьо-жовтий стяг і надалі вселяє в серце кожного українця гордість та спонукає наших захисників і захисниць до нових подвигів заради  Батьківщини.