22 жовтня 2026
«Одещина українська: мова та національна ідентичність»
12 жовтня 2026
Гарбузова осінь
Осінь
- така красива пора року. ЇЇ
ніжно називають золотою, замріяною, загадковою, незбагненною і
неповторною у своїх витівках та розвагах.
Приваблює вона нас своєю мінливістю і буянням осінніх барв, а
також тим, що балує нас щедрістю та багатством.
З давніх-давен у народі відзначався
прихід золотої осені. Багаті дари полів
та садів засипано у комори. Справді щедрою є осіння пора...
Осінь дарує нам
нові відчуття, зовсім інший настрій, незважаючи на тривожне сьогодення. Та мабуть,
найголовнішим атрибутом цієї прекрасної пори є прагнення до затишку і тепла.
Саме час милуватися неймовірними
краєвидами за вікном, прогулюватись парками, вдихаючи ні з чим
незрівнянний запах осіннього листя, слухати подих холодного вітру, пити каву чи
гарячий чай з осінніми смаколиками та читати гарні книжки!
Працівники бібліотеки-філії
№ 3 ЦБС для дорослих оформили яскраву тематичну виставку «Гарбузова осінь». Вона пропонує користувачам
бібліотеки збірки поезій, творів та
кулінарних видань, де осінній настрій має різний характер.
Бажаючі перечитають неповторні вірші
класиків української літератури: Івана Франка, Лесі Українки, Василя Симоненка,
Тараса Шевченка. А шанувальники краєзнавчої літератури ознайомляться з віршами
місцевих авторів: Михайла Василюка, Володимира Реви, Таміли Кібкало, Наталії
Онищенко та інших. Осінь –
ідеальна пора для творчості. Родзинкою виставки стала навчальна література на тему рукоділля й
домашніх виробів восени, а також книги про символіку гарбуза і народні звичаї та рецептами приготування гарбузових каш, десертів, запіканок .
Завітайте до
бібліотеки та оберіть книги до вашому осінньому настрою, який гарно і влучно описала українська поетеса
Марія Познанська:
Осінь
наша, осінь –
Золота
година,
Неба
ясна просинь,
Пісня журавлина…
«Моє улюблене місто»
2026 року ізмаїльці відзначатимуть 436-у річницю з дня заснування міста. Історія Ізмаїлу налічує багато століть і йде в далекі стародавні часи. Вона зберігає в собі багато таємниць і подій, які залишили величезний слід у світовій та державній історії. До цієї нагоди Юнацька бібліотека підготувала книжково-ілюстративну виставку «Мій рідний край», на якій відвідувачі дізнаються про всі таємниці та факти історії нашого міста від минулого до сьогодення. Прикрашають виставку фото роботи І.Лепинської.
14 вересня 2026
Ізмаїльська ЦБС для дорослих взяла участь у тренінгу з міжкультурної комунікації та волонтерської взаємодії
24 серпня 2026
Дякуємо за подаровану книгу!
Шановні наші читачі, маємо для вас чудову новину: сьогодні фонд ЦМБ ім. І.П. Котляревського поповнився унікальним виданням «Книга пам’яті. Спогади про депортацію німців з України». Дякуємо особисто Ірині Таран - голові Ізмаїльського Німецький культурного товариства «Німецький Дім» за надзвичайно цінний подарунок.
Передача книги в дар відбулася в конференц-залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Символічно, що з 2022-го року тут діє Центр колекції транскордонних традицій, який вдалося реалізувати завдяки проекту «EFIGE – транскордонний комплекс. Поєднання культурної спадщини в Подунав’ї», що має на меті збереження культурної та історичної спадщини Придунав'я.
29 червня 2026
«Живописець Придунав’я»
10 червня виповнилося б 95 років від дня
народження Чакіра Петра
Петровича (1931-2012) – українського
живописця та графіка.
Чакір
Петро Петрович народився
в с. Котловина Ренійського району Одеської області. Закінчив відділення рисунку
та живопису Московського університету мистецтв (1963) та Одеський педагогічний
університет ім. К. Ушинського (1969). Графік, живописець, емальєр, аквареліст.
Заслужений художник України (2009).
Мав персональні виставки в
Україні, Росії, Молдові, Румунії, Чехословаччині, Угорщині. З 1987 року був
постійним учасником міжнародних симпозіумів з гарячої емалі в Угорщині. В 1985
році нагороджений Дипломом Союзу художників СРСР за участь у виставковій
діяльності Дому Дружби з народами закордонних країн.
В м. Ізмаїл П. Чакір працював
учителем малюнку та креслення у середній загальноосвітній школі і підготував плеяду
молодих талановитих художників. В Ізмаїльській картинній галереї проводяться
щорічні художні виставки, присвячені пам’яті митця, з 2014 року – щорічна виставка пленерних робіт (с. Котловина)
студентів Одеської національної академії архітектури та будівництва. В
2012 році посмертно отримав звання «Почесного громадянина м. Ізмаїл». В 2016
році його іменем названа вулиця м. Ізмаїл.
Портрети Чакіра майстерно виражають індивідуальність особистостей,
передають їхній внутрішній світ, характер, унікальні риси. Сюжетами емалей
стали переважно сцени традиційної культури бессарабських гагаузів (побут,
весілля, святкові і поминальні дні, персонажі народних легенд тощо). Роботи
зберігаються в музеях Києва, Кропивницького, Сум, Одеси, Кишинева, Бендер,
Санкт-Петербурга та приватних колекціях світу. Від 2014 під керівництвом І.
Шишмана проводиться щорічний пленер імені П. Чакіра.
Петро Петрович Чакір був талановитим
художником, ініціатором створення Спілки художників Ізмаїла, мудрим та чуйним
учителем та наставником юних обдарувань. Пам'ять про художника живе у думках
вдячних жителів Ізмаїла.
Картини майстра – це безцінна спадщина для
майбутніх поколінь!
27 травня 2026
«Найкраще місто на Землі»
Щоб відзначити рідне місто та показати все багатство його краси та історії, в читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського оформлено краєзнавчу книжкову виставку «Найкраще місто на Землі», де представлено різножанрову літературу: від поетичних збірок до наукових праць, так чи інакше пов’язаних з містом Ізмаїл.
Ізмаїл - мальовниче місто на Дунаї, яке заслужено вважають перлиною українського Придунав'я завдяки поєднанню охайності, культури та історії. Однією з головних особливостей Ізмаїла є його доглянуті зелені зони. Парки та сквери регулярно прибираються, озеленюються та оновлюються.
21 травня 2026
«Етнічне розмаїття Придунав’я»
Найбільшими етнічними групами, окрім українців, є болгари, молдовани та гагаузи, що робить регіон унікальним для України. Багато етносів взаємодіють тут у середовищі, де вони не контактують у своїх основних ареалах, утворюючи полімовне та полікультурне середовище згідно з цими матеріалами.
В читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено та оформлено краєзнавчу книжкову етновиставку «Етнічне розмаїття Придунав’я», де представлено широкий спектр літератури з фондів читального залу, пров’язаних з темою. Використано також видання, отримані від Державної установи «Український інститут книги». На телевізорі поряд з виставкою постійно демоструються фільми-дослідження про еноси Одещини, опубліковані на Ютуб-каналі Суспільне.Одеса під назвою “Сімейний портрет”. Загалом фільмів 12, і вони чудово доповнюють книжкову виставку, додаючи їй завершеності та фундаментальності. Яскравим елементом став також вишитий рушник в кольорах виставки.
«Українська Венеція»
У 2026 році унікальне місто Вилкове, розташоване у
дельті Дунаю, відзначає свій 280-річний ювілей. Засноване у 1746 році як
поселення Липованське, це місто стало символом самобутності, стійкості та
неповторної гармонії людини й природи.
Вилкове — місто в українській частині дельти Дунаю, на крайньому південному
заході України Одеської області. Це
останній населений пункт на берегах Дунаю перед його впадінням в Чорне море,
неофіційна назва міста – «Українська Венеція». Відстань до обласного центру
приблизно 207 кілометрів. Місто є адміністративним центром Вилківської міської
громади Ізмаїльського району. Своєю
назвою Вилкове зобов'язане своєму географічному положенню, тут Дунай
розділяється на кілька рукавів, утворюючи своєрідні вила. Це місце, де вулиці замінюють канали-єрики, а
замість авто – човни.
Засновники
міста – старовіри-липовани, які бігли від релігійних переслідувань після розколу російської
ортодоксальної церкви, та донські і запорізькі козаки, які шукали прихистку після руйнування
Запорозької Січі. Переселенці освоювали неприступні плавні, будуючи будинки на
штучних острівцях із мулу та очерету. Замість
вулиць – система природних та рукотворних каналів, які місцеві мешканці
називають єриками. Дороги від
хати до хати прокладені по кладками і містках.
Вилкове є «воротами» до Дунайського біосферного заповідника. Це рай для любителів природи,
де можна побачити пеліканів, чапель та безліч видів риб, зустріти 563 видів
різноманітних рослин і понад 200 видів птахів. Акваторія заповідника є місцем
зимівлі водоплавних птахів (близько 120 видів), а також місцем відпочинку під
час перельотів. Територія заповідника занесена у всі можливі реєстри
найцінніших світових ландшафтів.
Липовани зуміли зберегти свою ідентичність серед
численних етносів Бессарабії й створили унікальну субкультуру в дунайському
дельтовому регіоні.
Головним заняттям вилківчан зараз, як і два
століття тому, є риболовля. Головна промислова риба – дунайський оселедець –
червонокнижний вид, який у заповіднику виловлюють. Дунайський оселедець – це головний гастрономічний бренд міста, про
що свідчить унікальний пам'ятник оселедцеві, споруджений у межах міста.
Мешканці міста вирощують унікальний сорт
винограду «Новак», вино з нього має специфічний полуничний присмак і є
візитівкою місцевого виноробства.
У Вілково заготовляється екологічний очерет для експорту в країни
Євросоюзу для будування дахів.
В околицях міста знаходиться «0 кілометр», який є
популярною туристичною локацією, де річка Дунай впадає у Чорне море.
В Юнацькій бібліотеці відкрита виставка-подорож
«Українська Венеція». Книги, представлені на виставці, розкривають таємниці
життя цієї унікальної громади, що століттями зберігала свої традиції, мову та
віру, гармонійно співіснуючи з дикою природою дельти Дунаю.
Вилкове зустрічає свої 280 років як живий музей
просто неба, що зберігає традиції
предків та дивує світ своєю автентичністю. Вилкове сьогодні — це символ стійкості, поєднання давніх
традицій і сучасного прагнення до свободи.
Вітаємо вилківчан з ювілеєм міста! Бажаємо процвітання, миру та збереження цього дивовижного куточка України!
«Єдність у розмаїтті»
День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття - це молоде свято,яке щорічно відзначається 21 травня, має на меті зміцнити єдність українського народу, утвердити національну та громадянську ідентичність, а також підтримати розвиток культурного розмаїття корінних народів та національних меншин України.
Свято
засвідчує повагу до внеску національних
спільнот у захист державного суверенітету й незалежності України, особливо під
час збройної боротьби з державою-агресором.
В
цей день,коли ми відзначаємо
багатогранність української культури,
пам’ятаємо про важливість толерантності, взаємоповаги та спільних зусиль
у побудові мирного суспільства.
Це свято об'єднує людей різних національностей, заохочуючи до збереження культурних традицій і підкреслюючи силу єдності в розмаїтті.
До Дня міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття у читальній залі бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих оформлено тематичну виставку «Єдність у розмаїтті», на якій представлено літературу з історії,культурології України та Одещини,наукові праці та матеріали наукових конференцій музейних працівників,ІДГУ, з етнографії Придунайського краю,унікальні фотоальбоми зі світлинами побуту,традиційного вбрання,культурних традицій та звичаїв етносів,які мешкають в Бессарабії.
День
міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття - це про нас усіх. Про
нашу гідність, стійкість і майбутнє.
13 листопада 2025
«Дунайський етносвіт» : мультикультурність Придунав‘я »
Напередодні Міжнародного дня толерантності та Міжнародного дня студентів в бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих відбулося засідання студентського клубу «Синергія» «Дунайський етносвіт» : мультикультурність Придунав‘я » ,на яке були запрошені здобувачі освіти І курсу Придунайського коледжу ПрАТ «ВНЗ «МАУП» та відома в нашому краї журналістка та волонтерка Тамара Бобровська.
Програма заходу була захопливою та натхненною.
Ведуча завідувачка бібліотеки-філії Світлана Косійчук
розпочала зустріч з показу відео презентації «Толерантность у часі випробувань:шлях до єдності»,наголосив: війна
- це час випробувань,що вимагає від нас неабиякої сили духу та здатності до
згуртування. А толерантність стає ключовим фактором,який допомагає нам зберегти
єдність та взаєморозуміння в умовах кризи.
Під час відвертого спілкування кожен висловлював своє розуміння поняття
толерантності. Всі разом прийшли до думки,що це - здатність сприймати без агресії
спосіб життя,поведінку,інші погляди шляхом встановлення довірливих
взаємовідносин,співпраці та компромісу.
Говорили про виклики толерантності під час війни,роль особистого
прикладу у вихованні толерантності. Та разом з юнацтвом склали короткий список
дій,які допомагають зберігати толерантність у конфліктних ситуаціях.
Також працівники бібліотеки підготували
змістовну слайд-розповідь «Дунайський етносвіт», присвячену
культурним традиціям етносів нашого регіону.
«Дунайський етносвіт :
мультикультурність Придунав‘я» – це концепція, що описує багатоетнічний простір
придунайського регіону, який формувався внаслідок тривалих історичних процесів.
Вона наголошує на тому, що наш регіон є унікальним етнокультурним простором, де
співіснують та відтворюють свої традиції різні етнічні групи, створюючи
унікальний смисловий простір для людської свідомості.
Здобувачі освіти І курсу доповнювали слайд - розповідь
ведучої,підготували цікаві доповіді про традиційні свята, національний одяг,
обрядовість та інші аспекти культурного життя, що збагачують і роблять
унікальним багатонаціональний край Придунав’я.
Гостя зустрічі Тамара Дмитрівна Бобровська цікаво і змістовно розповіла про зелений туризм та туристичні маршрути Бессарабією - етно-гастро-тури клубу мандрівників «Бессарабське подвір‘я.
06 жовтня 2025
Ізмаїл відзначив 435-ту річницю виставками й виступами творчих колективів
25 вересня у Міському саду пройшов поетичний пленер «Співець душі народної», присвячений 180-й річниці від дня народження українського драматурга Івана Карпенка-Карого. Глядачі насолодилися виступами студії «Креатив», ансамблю «Паняночка», викладачів і учнів музичної школи ім. М. Чембержи та дитячої театральної студії «Емоція».
Бібліотекарями читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського було підготовлено книжкові виставки, які гармонійно доповнили захід. До 180-річчя від дня народження Івана Карпенка-Карого оформлено книжкову викладку "Майстер української драми", наповнену біографічними матеріалами та творчими здобутками письменника. До Дня міста, в рамках святкування якого відбувся поетичний пленер, представлено також пересувні книжкові виставки "Ізмаїл: відомі люди": одна половина виставки розповідає історію міста Ізмаїл, а інша наводить приклади внеску конкретних людей в його процвітання.
Глядачі мали змогу дізнатися більше про видатного драматурга Івана Карпенка-Карого, познайомитись з тематичною літературою та відпочити, слухаючи живе українське слово.
Краю мій – ти частка Батьківщини
Ізмаїл – це не лише
стародавнє й мальовниче місто на Дунаї, а й справжнє серце Придунав’я, де з
покоління в покоління живе дух мужності, праці й любові до рідної землі.
27 вересня – День міста і ми з гордістю відзначили про історію
та сучасність міста, яке стало домом для багатьох національностей, зберігає
унікальну культуру та традиції, а головне – об’єднує людей, здатних творити й
розвивати свою громаду навіть у найскладніші часи. День міста – це свято єдності, нашої історії, сьогодення та
майбутнього.
Сьогодні, у тяжкі часи повномасштабної воєнної агресії Росії
проти України, Ізмаїл став справжньою фортецею мужності й надійним прихистком
для тисяч українських родин.
Ми впевнені, що разом ми зробимо все, щоб майбутнє наших дітей було
мирним, вільним і щасливим. Нехай
над Ізмаїлом і всією Україною якомога швидше засяє мирне небо!
З
Днем міста!
20 серпня 2025
«Заповідні місця Бессарабії»
Бессарабія - історико-географічний регіон, що розташований на півдні України, багатий на унікальні заповідні місця. Серед них варто відзначити Дунайський біосферний заповідник, Тузловські лимани, а також острови дельти Дунаю.
Бессарабія славиться своєю природою, зокрема, унікальними лиманами та дельтою Дунаю. Цій тематиці присвячений екоескіз "Заповідні місця Бессарабії", підготовлений та оформлений у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського. Саме тут ви знайдете літературу про природу, заповідники та цікаві місця Бессарабії.
Дунайський біосферний заповідник:
Цей заповідник, що є частиною біосферного резервату ЮНЕСКО "Дельта Дунаю", охоплює значні території дельти річки, з унікальною водно-болотною екосистемою. Тут мешкає багато рідкісних видів тварин і птахів, зокрема, пелікани та осетрові.
Тузловські лимани:
Національний природний парк "Тузловські лимани" включає систему лиманів, серед яких Шагани, Алібей, Бурнас. Ця територія є важливим місцем для гніздування водоплавних птахів, особливо пеліканів.
Острови дельти Дунаю:
В дельті Дунаю розташовано кілька островів, які є частиною заповідної зони. Один з них, острів Анкудінове, відомий як улюблене місце відпочинку румунського імператора Міхая I.
Інші цікаві місця:
Крім заповідників, в Бессарабії варто відвідати Вилкове, "місто на воді", а також Білгород-Дністровську фортецю та Фрумушику-Нову.
18 серпня 2025
Він показав життям, як треба любити Батьківщину
У ніч із 10 на 11 липня 2014 рок російська реактивна артилерія зі
своєї території завдала потужного удару по позиціях українських воїнів у районі
Зеленопілля. Це було перше масоване застосування регулярних військ рф проти
України. Тоді загинуло 30 військовослужбовців ЗСУ і шестеро прикордонників.
У ці дні під час боїв із російським агресором під Зеленопіллям,
Красною-Талівкою, Довжанським, Маріуполем та іншими населеними пунктами
загинуло найбільше прикордонників за час усієї неоголошеної війни. Вони тримали
оборону на лінії державного кордону, на сході України.
Серед загиблих – прикордонник з Черкащини генерал-майор Ігор
Момот. Він був начальником Навчального
центру підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України. Ігор Момот у 2014 році особисто сформував та
очолив мотоманеврову групу, яка неодноразово вступала у бій з російським
агресором на Донеччині.
Набуті
під час ведення боїв практичні знання, життєвий досвід, відкритий і дружелюбний
характер Ігоря Федоровича цінували як його підлеглі, так і керівники. Його
називають совістю та гордістю Оршанецького навчального центру.
До слова, саме за його
керівництва, центр визнали взірцевою частиною не тільки в Україні. На його базі
втілювались у життя нові підходи до навчання молодших спеціалістів за
найкращими світовими стандартами та реалізовувались проекти міжнародної
технічної допомоги.
За
проявлені героїзм, мужність, відданість і вірність військовій присязі та народу
України Ігор Федорович був посмертно нагороджений відзнакою «За заслуги перед
містом Черкаси» І ступеня, водночас, у 2015 році йому присвоєно звання
«Почесний громадянин міста Черкаси».
На честь Ігоря Момота назвали вулицю у Руській Поляні, Городищі,
Черкасах, Ізмаїлі та Харкові. Навчальному центру підготовки молодших
спеціалістів Державної прикордонної служби України присвоєно ім’я
генерал-майора. Ім’я героя-прикордонника носить теплохід Українського
Дунайського пароплавства.
До 60-річчя від дня народження генерала-майора Ігоря Момота
бібліотекарі філії № 3ЦБС для дорослих підготували книжкову полицю «Він
показав життям, як треба любити Батьківщину». Почесне місце на полиці
займає біографічна книга Андрія Кравця «Генерал
Момот: наш міф». Епіграфом полиці стали відомі рядки Т.Шевченка. Минатимуть роки, але такі люди,
як Ігор Момот, назавжди залишаться в нашій пам’яті як
справжні Герої і Патріоти нашої держави.
22 березня 2024
#тижденьпоезії2024 Тиждень поезії – «дім». «Ріки незмінно течуть додому».
З 16 по 24 березня проходить Всеукраїнська
інформаційно-просвітницька тематична акція «Національний тиждень читання.
Тиждень поезії». Тема Тижня поезії – «дім». Бібліотека-філія № 3 м. Ізмаїл
долучилась до цієї акції.
Кожна людина має свій
рідний дім, де її завжди люблять, чекають, зрозуміють і пробачать. Навіть якщо
вже немає батьків і тої оселі, де ти виріс, вона завжди є у твоєму серці, у
твоїх спогадах.
Про це відверто ділиться дніпропетровська поетеса Тетяна Котельник у власному вірші «Рідна хата». Твір прочитала випускниця Ізмаїльського ліцею №1 з гімназією з поглибленим вивченням англійської мови, лідер дитячого самоврядування «Срібне коло» Палацу дітей та юнацтва ім. А. Іванової Катерина Іванова.
До цієї акції із
задоволенням також приєдналась відома ізмаїльська поетеса, керівник місцевого
літературного об’єднання ім. М. Василюка, учасниця плейбеку-театру «Грані»
Марина Копаной.
Свою поезію про рідний дім «А в нас весна» поетеса присвятила болючій кожному українцю темі російсько-українській війні.



















