«Живописець Придунав’я»

10 червня виповнилося б 95 років від дня народження Чакіра Петра Петровича (1931-2012) – українського живописця та графіка.

Чакір Петро Петрович  народився в с. Котловина Ренійського району Одеської області. Закінчив відділення рисунку та живопису Московського університету мистецтв (1963) та Одеський педагогічний університет ім. К. Ушинського (1969). Графік, живописець, емальєр, аквареліст. Заслужений художник України (2009).

Основні твори: «Глід» (1979), «Пейзаж» (1979), «Теплий день» (1981), цикл «Бессарабські весільні танці» (1990-ті рр.), «Мадонна Бессарабії» (1999).

Мав персональні виставки в Україні, Росії, Молдові, Румунії, Чехословаччині, Угорщині. З 1987 року був постійним учасником міжнародних симпозіумів з гарячої емалі в Угорщині. В 1985 році нагороджений Дипломом Союзу художників СРСР за участь у виставковій діяльності Дому Дружби з народами закордонних країн.

В м. Ізмаїл  П. Чакір працював учителем малюнку та креслення у середній загальноосвітній школі і підготував плеяду молодих талановитих художників. В Ізмаїльській картинній галереї проводяться щорічні художні виставки, присвячені пам’яті митця, з 2014 року – щорічна  виставка пленерних робіт (с. Котловина) студентів Одеської національної академії архітектури та будівництва. В 2012 році посмертно отримав звання «Почесного громадянина м. Ізмаїл». В 2016 році його іменем названа вулиця м. Ізмаїл.

Портрети Чакіра майстерно виражають індивідуальність особистостей, передають їхній внутрішній світ, характер, унікальні риси. Сюжетами емалей стали переважно сцени традиційної культури бессарабських гагаузів (побут, весілля, святкові і поминальні дні, персонажі народних легенд тощо). Роботи зберігаються в музеях Києва, Кропивницького, Сум, Одеси, Кишинева, Бендер, Санкт-Петербурга та приватних колекціях світу. Від 2014 під керівництвом І. Шишмана проводиться щорічний пленер імені П. Чакіра.

Петро Чакір  – високообдарований графік, живописець, емальєр, аквареліст, монументаліст, – залишив глибокий слід в історії образотворчого мистецтва. Він - засновник школи акварелі на півдні Одеської області, він був першим та єдиним емальєром у регіоні, його твори високо цінувалися та були здобутими провідними музеями Європи. Як людина він запам'ятався своїм високим рівнем культури та духовності, працьовитістю, благодійністю, відданістю ідеї розвитку образотворчого мистецтва в Ізмаїлі та регіоні.

Петро Петрович Чакір був талановитим художником, ініціатором створення Спілки художників Ізмаїла, мудрим та чуйним учителем та наставником юних обдарувань. Пам'ять про художника живе у думках вдячних жителів Ізмаїла.

Картини майстра – це безцінна спадщина для майбутніх поколінь!

Сторінки, перевірені часом

Час невпинно рухається вперед, але справжні книги залишаються з нами назавжди. Кожен рік дарує нові літературні відкриття й нагадує про імена та твори, що стали надбанням світової та української культури. 2026 рік особливо щедрий на ювілейні дати знакових книжок, які надихають, захоплюють і змушують замислитися.

Книга живе доти, доки її читають. У кожної з них — власна історія та шлях до серця читача. Одні твори хочеться перечитувати знову і знову, інші відкривають нові сенси й навчають життєвої мудрості, залишаючи по собі глибокий слід.

Філія № 3 ЦБС для дорослих запрошує вас у захоплюючу подорож сторінками часу! Відкрийте ще раз для себе знакові книги на тематичній виставці «Золотий фонд світової літератури». Виставка пропонує цікаву інформацію з творчості обраних класиків та їх ювілейних безсмертних творів.

         Хіт-парад книг-ювілярів розпочинає збірка оповідань та повістей Артура Конан Дойла «Пригоди Шерлока Холмса» (135 років з часу написання). В оповіданнях мова йде від імені його друга і супутника — доктора Джона Ватсона. Детектив 1887 року веде свої розслідування, використовуючи логіку та метод дедукції. У більшості випадків Холмс стикається з ретельно спланованими та складно виконаними злочинами. При цьому набір злочинів досить широкий — Холмс розслідує вбивства, крадіжки, вимагання, а іноді йому трапляються ситуації, які з першого погляду (або в кінцевому підсумку) взагалі не мають складу злочину.

         Продовжує добірку знакових книг-ювілярів  роман Марка Твена  «Пригоди Тома Сойєра» (150 років з часу написання). У творі Марка Твена 1876 року йдеться про безтурботне, але сповнене небезпек дитинство кмітливого хлопця-сироти. Події відбуваються в 19 столітті в провінційному американському містечку. Том разом із друзями постійно потрапляє в різні халепи, розкриває злочини та вчиться справжньої дружби і мужності. Головна ідея роману - оспівування сили дружби між дітьми, важлива роль співчуття та взаємодопомоги  у світі дорослих і дітей.

         Наступний ювіляр цього року – роман Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» (195 років з часу написання). Це перший історичний роман французькою мовою, який письменник створив у 1831 році, щоб привернути увагу суспільства до руйнування унікальної пам'ятки. Гюго зобразив середньовічну Францію на порозі доби Відродження. Собор — це символ християнської культури, самого християнства, що має вивести людство на шлях добра і справедливості. Віктор Гюго розвиває теми кохання, краси, протистояння в людині християнських догм та людських слабкостей, торкається проблеми народу та народної непокори.  

         Завершує  виставку ювілярів 2026 року філософсько-фантастична поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» (705 років з часу написання). У трьох частинах («Пекло», «Чистилище», «Рай») Данте описує свою мандрівку до Бога, йдучи спочатку за  Вергілієм  до місця, від якого його супроводжує  Беатріче, що уособлює милість Божу. Твір 1321 року, який є цілою енциклопедією знань середньовіччя, стоїть на вершині італійської поезії. Подорож поета трьома світами, що описана в «Комедії» — це символічний шлях людства в його прагненні до істини. Основний сюжет твору — подорож героя потойбічним світом уві сні, протягом Великоднього тижня 1300 року. Данте розповідає, що в середині життєвого шляху, тобто в 35 років, він заблукав у життєвому лісі. Мета поеми — звільнити людей від стану гріховності й привести на шлях блаженства.

Завітайте до бібліотеки, читайте  та пориньте у світ  героїв, які протягом поколінь навчають нас бути людяними, сміливими та чесними.

Золотий фонд світової літератури

Кожна книга має свій характер, свою долю. Багато книг залишаються актуальними та улюбленими різними поколіннями. Саме такі хочеться читати і перечитувати. Мова йде про шедеври світової літератури. Бібіліотека-філія № 3 підготувала книжкову виставку «Золотий фонд світової літератури», книги та матеріали якої підкреслюють  безсмертя  класики.

Виставку  відкриває ювіляр  Шарль Бодлер (1821-1867). 9 квітня виповнюється 205 років від дня народження літератора. Експозиція  «Бодлер: від романтизму до модерну» - це можливість дослідити творчість «проклятого поета», символіста та літературного критика. Експозиція включає збірку «Квіти зла», поезії у прозі «Паризький сплін», критичні статті, біографічні матеріали та роздуми про його вплив на модернізм. Протягом усього життя Бодлер натхненно працював над своєю найвідомішою збіркою «Квіти зла» (1857), в якій глибокий ліризм органічно поєднав із пластичною довершеністю форми.

Неповторна була сила впливу Бодлера на становлення символізму як літературного напряму. Дослідники творчості поета наголошують, що він перший застосував на практиці так званий стиль декадансу, «повний вишуканих відтінків, що розсуває межі мови, запозичує фарби з усіх палітр, звуки з усіх клавіатур, що передає думку в самісіньких її невловимих відтінках»

 

Наступним ювіляром у квітні стала  англійська  поетеса і романістка, чиє ім’я вписане золотими літерами в історію англійської і світової літератури – Шарлотта Бронте (1816-1855). Експозиція «Маленька жінка з великою душею» присвячена 210-річчю (21 квітня) найталановитішої представниці англійського романтизму і реалізму. Шарлотта Бронте - автор знаменитих романів: “Джейн Ейр”, “Городок”. “Учитель”, «Шерлі»   Найвідоміший роман – “Джейн Ейр” – історія маленької, бідної і некрасивої гувернантки, що зуміла завоювати серце багатого, майже розчарованого в житті, господаря замку з вежами – Е. Рочестера. Читаєш її і непомітно усвідомлюєш, що симпатія до маленької і тендітної жінки, незмінно одягненої в чорне, з величезними очима, непомітно і назавжди закрадається в твоє серце, як і любов до загадкової і далекої Англії. Головна героїня, яка відстоює своє людське достоїнство, ідея рівності чоловіка й жінки, протест проти будь-якого гноблення особистості, сміливість і нечувана для свого часу правдивість, з якою описуються почуття – ці якості зробили роман “Джен Ейр” важливою віхою в історії англійської літератури. Він і досі хвилює сучасного читача, тому був перевиданий понад 150 разів. Шарлотта Бронте подарувала світові чотири блискучих роману, які змушують тремтіти читачів і через два століття.

Шарль Бодлер та Шарлотта Бронте  - є повними протилежностями. Бодлер вражав цинізмом і естетизмом («Я не можу собі уявити краси, не пов’язаної з нещастям») , тоді як Бронте зосереджена на внутрішній силі, долі та інтенсивності почуттів («Ми повинні смирятися перед долею, якою б вона не була, і намагатися робити щасливих інших»)

Тож, запрошуємо всіх до читання класики!

«Книги — ювіляри 2026 року»

2026 рік багатий на ювілейні дати видатних творів як української, так і зарубіжної літератури!

Час невпинно рухається вперед, але справжні книги залишаються з нами назавжди. Кожен рік дарує нові відкриття й нагадує про імена та твори, що стали надбанням світової культури. Цей рік особливо щедрий на ювілеї знакових книжок, які надихають, захоплюють і змушують замислитися не одне покоління читачів.

Книга живе доти, доки її читають. У кожної з них — власна історія, свій характер і шлях до людського серця. Одні твори хочеться перечитувати знову і знову, інші відкривають нові сенси й навчають життєвої мудрості, залишаючи по собі глибокий слід. Хороші книги не старіють — їм дана вічна молодість. Вони формували покоління, їхні герої ставали символами, а цитати — крилатими висловами.

Юнацька бібліотека підготувала для відвідувачів тематичну книжкову виставку «Книги — ювіляри 2026 року». Це чудова нагода згадати авторів, чия творчість пережила час. На виставці представлені відомі твори класиків, що здобули міжнародне визнання. Серед них: «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького (150 років), «Тигролови» І. Багряного (80 років), «Лісова пісня» Лесі Українки (115 років), «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго (195 років), «Червоне і чорне» Стендаля (195 років), «Над прірвою у житі» Дж. Селінджера (75 років) та багато інших шедеврів.

Обирайте класику — вона ніколи не виходить із моди! Не попустіть шанс дізнатися більше про письменників, які залишили незабутній слід у літературі, та зануритися у створені ними світи. А якщо ви ще не читали ці твори, знайомтесь і переконуйтесь: справжня література не має віку.

Запрошуємо вас у захопливу подорож сторінками часу!

«Творець крилатих велетнів»

Олег Антонов народився 7 лютого 1906 року в Підмосков’ї в родині інженера-мостобудівника Костянтина Антонова. Школярем займався в гуртку любителів авіації.  Ставши студентом технікуму, збудував свій перший літальний апарат – безмоторний планер. Закінчивши інститут, Антонов пов’язав своє життя з авіабудівною галуззю. Він працював інженером, а із січня 1931 року – головним конструктором Московського планерного заводу, де ним були створені планери «Упар», «Рот фронт», «Стандарт». У 1938–1946 роках Олег Костянтинович працював у дослідно-конструкторському бюро (ДКБ) Яковлєва: спочатку провідним інженером, а під час Другої світової війни заступником головного конструктора.

У перший мирний пiсля війни рік О.К. Антонов створює недорогий i економічно вигідний сільськогосподарський літак  СХ-1, який у 1947 проходить випробування і невдовзі іде в серію.

Найпотужніші у світі літаки Олега Антонова починалися зі скромної «Аннушки». Багатоцільовий літак АН-2, відомий у народі як «кукурузник», став першою роботою авіаконструктора, про яку дізнався весь світ.

У 1952 році О.К. Антонов з колективом ДКБ переїхав до Києва й Україна стала його другою батьківщиною. Антонов отримав урядове замовлення створити військово-транспортний літак з двома турбогвинтовими двигунами. Завдання виконали: військово-транспортний літак АН-8, призначений для перевезення різних вантажів, посадкового та парашутного десантування повітряно-десантних військ з наданою їм технікою й озброєнням, а також для перевезення поранених, піднявся в повітря 11 лютого 1956 року.

Згодом Антонов узявся за розробку пасажирського літака АН-10 «Україна». Літак виконував рейси в різних напрямках, швидко отримав популярність, зокрема, за рахунок доступності ціни на перевезення. Ан-10 перевезли більш ніж 35 мільйонів пасажирів та 1,2 мільйона тон вантажу.

Наступний військовотранспортний літак Ан-12, призначений для посадкового та парашутного десантування особового складу повітряно-десантних військ (до 60 осіб) та різноманітних військових вантажів (до 20 т), а також для перевезення поранених і великогабаритних вантажів

Ще одним відомим творінням Антонова є турбогвинтовий широкофюзеляжний транспортний літак АН-22 «Антей», який ознаменував новий крок у літакобудуванні. За своїми розмірами Ан22 перевершував усе, що на той час було створено у світовій авіації. Успіх був відзначений у всьому світі.

В 1960-ті роки перед конструкторами було поставлено завдання: створити літак надійний і безпечний, з вищою, ніж у Іл-14, швидкістю і вантажопідйомністю, оснащений сучасним аеронавігаційним обладнанням, пристосований для польотів з ґрунтових аеродромів місцевих повітряних ліній. Усім цим вимогам відповідав Ан-24. При створенні цього літака колектив Олега Антонова широко застосував нові технологічні рішення, що дало змогу знизити витрати на виробництво, збільшити транспортну ефективність, значно підвищити льотний ресурс. Цей літак установив рекорд з експорту – у 26 країн світу.
            У 1960–1970-ті роки в конструкторському бюро Олега Антонова було створено безліч нових і модифікованих літаків: пасажирських, аерофотозйомочних, літаків короткого злітання й посадки та інших. Особливо багато випускалося транспортних машин (це основна спеціалізація антоновського КБ). Побудовано було цілий парк вантажних "Анів": Ан-8, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-72, Ан-124.

У 1982 році київське конструкторське бюро запропонувало світу нову сенсацію – суперважкий  військово-транспортний літак-богатир Ан-124 «Руслан». Знаменитий літак є найбільшим серійним вантажним літаком у світі. Усього було побудовано 55 літаків. У 1985 році на літаку АН-124 «Руслан»  було встановлено 21 рекорд світу, у тому числі з вантажопідйомності (171 219 кг на висоту 10 750 м), а 6 травня 1987 року був встановлений світовий рекорд дальності перельоту замкнутим маршрутом.

Літаки Ан-124 використовуються для перевезення локомотивів, яхт, фюзеляжів літаків і багатьох інших великогабаритних вантажів. Ан-124 має систему присідання опор шасі, що дозволяє легко здійснювати завантаження. «Руслан» – останній літак, що був розроблений під безпосереднім керівництвом Олега Антонова.   
  Всесвітньовідомий авіаконструктор Олег Антонов пішов із життя у віці 78 років. Він помер від інсульту 4 квітня 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі .

«Грім українського солов’я»

23 січня виповнилося 135 років від дня народження Павла  Тичини,  талановитого українського поета, публіциста та перекладача.

Павло Григорович Тичина народився у 1891р. в с. Пісках на Чернігівщині в багатодітній родині церковнослужителя. Батько прищепив сину любов до рідної мови, пісні, музики. У 1906 році він написав свій перший вірш. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення духовної семінарії вступив до Київського комерційного інституту. У 1918р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні кларнети». У 1920р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923р. поет переїздить до Харкова (на той час столиця України), де виходить збірка «Вітер з України». Поезія Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. Поет - невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор. Він вдається до багатозначної символіки, важко вловимих асоціацій («Золотий гомін»).

У добу тоталітаризму Тичині довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах поета починає з’являтися суміш нещирості й вимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, стоїть великий біль справжнього митця. До передвоєнних збірок П. Тичини належать «Чернігів», «Партія веде», «Сталь і ніжність». Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя.

 У 1943-1948рр. – міністр освіти УРСР. З 1953 до 1959 був головою Верховної Ради УРСР, заступником голови Ради Національностей, членом Академії наук України. Життя  Павла Тичини обірвалося 16 вересня 1967 року в Києві.

Все життя поета турбувала проблема національного відродження України. Павло Тичина болісно переживав крах прагнень рідного народу. «Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу» -  так гримить, наче грім, Павло Тичина, щоби ствердити невмирущість свого народу. Попри трагічну долю (репресії та вимушене служіння режиму), він залишався геніальним поетом, який зобразив трагізм епохи та красу природи.

До 135-ої річниці від дня народження поета і громадянського діяча Павла Тичини Юнацька бібліотека організувала книжкову виставку «Грім українського солов’я».

Експозиція презентує зібрання творів поета, матеріал про багатогранну особистість генія, про його складний життєвий шлях і творчий вклад у розвиток та становлення української літератури.

Павло Григорович Тичина належав до найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Павло Тичина увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, богослов, науковець, перекладач, талановитий музикант і художник. Багато років хвилює серце його чутлива лірика.

«Світлий геній»

27 січня  весь світ відзначає 270-річчя від дня народження одного з найвідоміших композиторів світу – Вольфганга Амадея Моцарта.

Вольфганг Амадей Моцарт народився 27 січня 1756 р. в Зальцбурзі (Австрія). У дитинстві на формування маленького генія великий вплив зробив батько. На власному прикладі він показав синові, що праця – головний шлях до успіху. Музичні здібності Моцарта стали проявлятися у ранньому дитинстві. Трирічний Вольфганг із захопленням пробував грати на клавірі, у п’ять, іще не знаючи нотної грамоти, уже складав невеличкі п’єси, які грав батькові, а той їх записував на папір. Із 6-ти років починаються музичні виступи юного Моцарта. Батько був єдиним вчителем сина окрім гри на скрипці, фортепіано, він навчав хлопчика мов та академічних предметів.

Перші гастролі Вольфганга і його сестри з батьком відбулися на початку 1762 р. в Мюнхені. Восени 1762 р. сім’я вирушає до Відня, щоб показати талановитих дітей дворянству. У 1763 р., після шаленого успіху малого вундеркінда, родина їде в турне Німеччиною та Західною Європою, де діти грали при дворі або в громадських академіях. Важливим результатом цієї поїздки було знайомство Моцартів з італійською симфонією і оперою. Крім того, у Лондоні вони зустрілися з Йоганном Крістіаном Бахом, якого малий Вольфганг обрав собі зразком для наслідування. Подорожі по Європі зайняли у юного Моцарта 10 років. Батько сподівався, що за цей час його талановитий син знайде покровителя і стане придворним музикантом. Але цього не сталося, і Вольфганг повернувся в рідне місто.

До 17 років широкий репертуар Моцарта включав понад 40 великих творів. Одна з вершин музики того періоду – Симфонія соль мінор № 25, де відбилися характерні для епохи бунтівні «вертеровскі» настрої, близькі по духу літературній течії «Бурі і натиску».

            В 1772 році молодий композитор отримав посаду музиканта при дворі Зальцбурзького архієпископа. Але через 2 роки він переїхав до Відня і одружився на Констанці Вебер. Тут Моцарт продовжив складати музику, давав уроки, вступив на службу в якості «імператорського і королівського камерного музиканта».

Ближче до кінця 1780-тих рр. кар’єра композитора пішла на спад, він перестав часто з’являтись на публічних концертах, виникли фінансові труднощі.

У 1791 р., коли у Празі відбулася прем’єра опери «Милосердя Тіта», Моцарт захворів. Останній рік його життя був періодом величезної продуктивності і особистого відновлення. У цей період композитор написав дуже багато творів: опера «Чарівна флейта», концерти для кларнета та фортепіано, останній із серії струнних квінтетів, мотет «Ave verum corpus» і «Реквієм». У ньому він висловив свою любов до людей, але закінчити не встиг.

20 листопада 1791 року музикант відчув серйозне нездужання. А вже 5 грудня генія не стало …

На честь святкування ювілею талановитого композитора Юнацька бібліотека підготувала виставку біографію «Світлий геній», на якій представлена інформація про життя і творчість А.Моцарта: музичні зошити та платівки з творами композитора, книги з фонду бібліотеки.

Творчий доробок Вольфганга Амадея Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велика кількість інструментальних концертів (зокрема 27 фортепіанних), 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, «Реквієм» та багато інших інструментальних та хорових творів. Музика композитора стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми. До сьогодні Моцарт вважається одним із найгеніальніших музикантів в історії людства.

«Королева таємниць»

15 вересня виповнюється 135 років від дня народження Агати Крісті (1890 – 1976), англійської письменниці та драматурга, найвідомішої у світі представниці детективного жанру.

Її книги видані тиражем понад 2 мільярди екземплярів і перекладені більше ніж на 100 мов світу, поступаючись лише Біблії та творам Шекспіра. До її заслуг відносять 68 романів, понад 100 оповідань, 17 театральних творів. Блискучий розум королеви детективу породив привабливих й інтригуючих персонажів, про яких говорять досі. Серед її найвідоміших персонажів – Еркюль Пуаро та міс Марпл, які стали символами дедуктивного мислення та проникливості.

Агата Мері Кларисса Миллер (пізніше Крісті) народилася у 1890 році в приморському курортному містечку Торкі, Англія, в заможній родині. З дитинства вона обожнювала читати та вигадувати історії. Юна Агата здобувала освіту як справжня аристократка: її відправили в школу для дівчаток, а потім – вчилася в Парижі. Дівчина вже тоді писала маленькі оповідання. Під час Першої світової Агата працювала в лікарні, а згодом в аптеці. Ця робота дуже вплинула на її майбутню творчість, оскільки багато вбивств у її романах відбуваються за допомогою отрути.
12 січня 1976 року Агата Крісті померла у себе вдома у віці 85 років.

Слава її залишається недосяжною. Агата Крісті відкрила для читачів нову епоху інтелектуального детективу, де головним є не лише злочин, а й психологія персонажів, хитросплетіння людських стосунків та непередбачувана розв’язка. Її твори не лише розважають, а й вчать мислити, аналізувати, бачити деталі. Найцікавіші романи Агати Крісті: «І не залишилось жодного» (1939), «Убивство у Східному експресі» (1934), «Смерть на Нілі» (1937), «Вбивство Роджера Екройда» (1926), «Таємнича пригода в Стайлзі» (1920), «Тіло у бібліотеці» (1942), «Випробування невинністю» (1958) та інші. Її п’єса «Мишоловка» йде безперервно в лондонському театрі з 1952 року – це світовий театральний рекорд.

Агата Крісті стала рекордсменкою «Книги рекордів Гіннеса», як найпопулярніша письменниця усіх часів.

У Юнацькій бібліотеці на книжкової виставці під назвою «Королева таємниць» представлені перлини детективної творчості письменниці, її найвідоміші твори. Усіх небайдужих до читання запрошуємо відвідати виставку, зануритися у світ захопливих загадок і розслідувань та отримати книги, які не дадуть вам нудьгувати!

«Фантастичний світ Рея Бредбері»

22 серпня виповнюється 105 років від дня народження відомого американського письменника-фантаста, драматурга, сценариста Рея Дугласа Бредбері (1920 – 2012).

 За своє довге життя він написав 11 романів, понад 400 фантастичних повістей та оповідань, 21 п’єсу, 28 сценаріїв для фільмів, вірші, статті. За мотивами оповідань і романів фантаста було знято більше ніж 60 фільмів.

 Всесвітнє визнання і славу автор отримав за свої надзвичайно цікаві та захоплюючі фантастичні твори. Недарма його називали «фантастом номер один». Він не просто писав про майбутнє, він передбачав його та попереджав про небезпеки. Найвідоміші твори, які демонструють світ фантастики Рея Бредбері: «451 градус за Фаренгейтом» - роман про суспільство, де книги заборонені, а пожежники спалюють їх разом з будинками.  «Марсіанські хроніки» - збірка оповідань про колонізацію Марсу землянами, де розкриваються теми зіткнення культур, самотності та втрати. «Кульбабове вино»  -  автобіографічна повість про дитинство, де описується світ, сповнений магії та дитячих спогадів. Кульбаби відіграють важливу символічну роль, являючи собою не тільки спогади про літо і дитинство, а й метафору часу, його плину й молодості, що минає. «Усмішка»  -  оповідання про майбутнє, де люди знищують мистецтво та культуру, а усмішка на картині стає символом надії.

Незважаючи на те, що Бредбері описує технологічні досягнення, він часто показує їх негативний вплив на людство, призводячи до духовної деградації та відчуження. Головна ідея творів Бредбері – гуманістична тема боротьби добра зі злом, світла із мороком, знання із варварством. Письменника глибоко тривожили поширення бездуховності в сучасному суспільстві, проте він сповнений віри в силу людського розуму, в силу любові й доброго начала в людині.

Його твори, сповнені глибоким філософським змістом, залишаються актуальними і сьогодні,  бо вони про вічне, про те, що хвилює кожну людину, незалежно від епохи,  про місце людини в сучасному світі.

Юнацька бібліотека підготувала книжкову виставку «Фантастичний світ Рея Бредбері», на якій представлені найвідоміші твори письменника, а також матеріали про його життя та творчість.

Бредбері залишив значний слід у літературі, його геніальні твори продовжують надихати читачів та змушують задуматися про важливість культури, знань та людських цінностей.

Запрошуємо вас поринути у світ фантазії та мудрості цього видатного письменника!

«Всесвіт маленького принца»

           У червні цього року відзначається 120 років від дня народження Антуана де Сент-Екзюпері – видатного французького письменника, поета, авіатора та військового кореспондента. Він народився 29 червня 1900 року у аристократичній родині в місті Ліон (Франція).

Сент-Екзюпері був успішним цивільним пілотом, працюючи на поштових маршрутах у Європі, Африці та Південній Америці. Під час Другої світової війни служив у французькій військовій авіації. Отримав декілька поранень, але постійно залишався у лавах авіаторів. Загинув у повітряному бою 31 липня 1944 року над Середземним морем. Практично всі книги письменника з’явилися завдяки його роботі льотчиком, любові до авіації та пригод.

Антуан де  Сент-Екзюпері є автором багатьох творів: «Нічний політ», «Планета людей», «Південна пошта», «Військовий льотчик», «Цитадель» та інших.  Найвідомішим та найулюбленішим твором серед читачів є «Маленький принц», який був перекладений багатьма мовами. Книга стала вершиною творчості письменника. Ця захоплива філософська казка стала синтезом роздумів письменника про щастя, сенс людського існування. Герої автора – люди дії, вони відповідальні, чесні, порядні. «Маленький принц» є своєрідною притчею про людські цінності, про те, що справжня краса і щастя полягають не у зовнішніх речах, а у внутрішньому світі, у здатності любити, піклуватися і відчувати відповідальність за тих, кого ми приручили. Твір насичений символами, які допомагають глибше розуміти ідеї автора та розкрити значення прихованих смислів. Роза, наприклад, це не просто квітка, а символ, що включає любов, вразливість, унікальність, турботу і красу.

«Маленький принц» залишається актуальним і сьогодні, спонукаючи читачів до роздумів про важливість духовних цінностей. Висловлювання письменника давно стали крилатими.

Юнацька бібліотека презентувала книжкову виставку «Всесвіт маленького принца», яка знайомить з героїчним життям та геніальними творами письменника. Центральне місце на виставці займає його лірична повість-казка «Маленький принц».

Творчість Екзюпері унікальна і залишила значний слід у світовій літературі, продовжуючи надихати та змушувати замислюватися читачів різних поколінь. Його книги ніжні, сумні, будять найвищі почуття і донині знаходять відгук у серцях багатьох людей. Твори Сент-Екзюпері сприяють формуванню моральних цінностей, вчать цінувати життя і спонукають до самовдосконалення.

Антуан де Сент-Екзюпері залишив після себе багату літературну спадщину та став символом романтизму та гуманізму.

«Ліна Костенко. Поетеса епохи»

19 березня відомій українській письменниці, поетесі Ліні Костенко виповнюється 95 років. Творчість Ліни Костенко – невід’ємна частина історії України та її культури. Вона справжній майстер художнього слова.

  Поезія авторки – це приклад самовідданого і шляхетного служіння народові. Її вірші захоплюють та змушують замислитись про сенс життя, знаходять відгук у серці й назавжди залишаються в душі. Ліну Костенко називають класиком української літератури, чиї твори давно увійшли до навчальних програм, стали піснями, символами.

Ліна Василівна Костенко народилася у сім’ї вчителів 19 березня 1930 року в м. Ржищеві на Київщині. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Вона завжди писала, що хотіла, і говорила, що думала, ніколи не підлаштовуючись під обставини. Її талановиті твори були заборонені на багато років. Та саме в ті роки поетеса невтомно працювала, зокрема і над своїм найвідомішим твором – романом у віршах «Маруся Чурай». За нього поетеса у 1987 році отримала Державну премію імені Тараса Шевченка. Ліна Костенко авторка більше, ніж 20 поетичних збірок, серед них найпопулярніші: «Проміні Землі», «Мандрівка Серця», «Сад нетанучих скульптур», «Мадонна перехресть», «Річка Геракліта», «Неповторність», «Берестечко» та багато інших. У 2010 році вийшов перший прозовий роман  «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж та популярність.

Ліна Костенко входить до переліку найвідоміших жінок сучасної України.

Юнацька бібліотека підготувала для читачів книжкову виставку «Ліна Костенко. Поетеса епохи», присвячену видатній поетесі та її неповторним творам.

Творчість Ліни Костенко вражає своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю. Її твори друкуються мовами багатьох народів світу: англійською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою.

Сьогодні Ліна Костенко продовжує писати. У нових віршах про сучасну війну відображені її незворушна віра у перемогу та гордість за націю героїв. А ще вона закриває мільйонні збори на армію та слідкує за всіма новинами в мережі.

У День народження бажаємо геніальній поетесі міцного здоров’я, натхнення, реалізації нових творчих задумів та миру!

Колір і музика, слово і пісня

Кожен місяць приносить нам нові відкриття та нагадування про імена, які залишили незабутній слід у культурній спадщині України. Березень 2025 року– не виняток. Це місяць, коли ми вшановуємо ювілеї тих, хто своїм словом формував і формує нашу літературну традицію, надихав і продовжує надихати українців на осмислення власної ідентичності.

         Працівники бібліотеки-філії № 3 організувала книжкову виставку «Колір і музика, слово і пісня», присвячену українським митцям-ювілярам: Михайло Вербицькому, Ліни Костенко, Максиму Рильському.

         4 березня 2025 року виконується 210 років від дня народження Михайло Вербицького – українського священика, видатного музичного та громадського діяча. Адже якраз йому, одному  із перших професійних композиторів Галичини, судилося стати творцем музики  Державного Гімну України.

         19 березня відмічає своє 95-річчя українська поетеса Ліна Костенко.  Серед багатьох творів письменниці особливо виділяються історичні романи у віршах  «Маруся Чурай», «Берестечко». За збірку «Неповторність» поетеса була  відзначена Державною премією.

         19 березня виповнюється  210 років від дня народження відомого українського поета М. Рильського. Він міг сказати про себе: все моє життя у моїх творах. Все, що залишив М. Рильський людям – наслідок  його  титанічної праці. Світлий образ поета-гуманіста, великого чарівника слова вражає і захоплює багатьох співвітчизників.

«Ріка життя Уласа Самчука»

 До 120-річчя від дня народження Уласа Самчука - 20.02.

Юнацькій бібліотеці-філії № 6 - 40 років!

5 червня 1984 року в Ізмаїлі у новому Південно-Західному районі, де розташовані робочі та студентські гуртожитки, Профтехучилища, Технікум механізації та електрифікації сільського господарства, дві загальноосвітні школи відкрили першу в Одеській області міську бібліотеку для юнацтва. Бібліотека розрахована на 30 тис. томів.

Які тільки випробування не випадали на долю бібліотеки: ремонтні роботи, ковід-обмеження, воєнний стан, але вона завжди прямує вперед, несучи світло, добро, знання і високу духовність.

Сьогодні Юнацька бібліотека обслуговує 3500 користувачів, яким за рік було видано 64000 примірників літератури. Зараз бібліотека вирішує різноманітні та складніші завдання, має інші пріоритети. До традиційних функцій просвітницького характеру додалися функції інформаційного центру. Змінюються форми обслуговування користувачів, характер взаємодії з різними соціальними групами, з установами, що формують культурне середовище міста. Бібліотека розвивається та підлаштовується під реалії часу: діє тренінговий центр для тимчасово переміщених осіб з окупованої території та клуб «Юність».

Бібліотека – це не просто назва, це одна сім’я, одна родина, один організм. В якому талановиті бібліотекари, майстри своєї справи успішно передають свої знання та вміння допитливим користувачам. Упродовж багатьох років особливу добру, домашню атмосферу бібліотеці створюють її співробітники. Протягом 40 років тут працювало більше 30 співробітників. Так, саме людська неповторність бібліотекаря визначає обличчя культурно-освітнього закладу, який своїм сорокарічним  ювілеєм довів, що гідний бути важливою сторінкою в історії нашого рідного міста.

У бібліотеці дбайливо зберігають матеріали, пов'язані з її історією. Сьогодні на виставках представлені унікальні свідчення минулих років. З них можна побачити, який багатий та унікальний досвід роботи тут накопичено, як багато зроблено на благо міста та читачів. У міні-музеї при бібліотеці «Бессарабський колорит» витає дух минувшини. Адже «без минулого немає майбутнього» - наголошує народне прислів’я.
Головним експонатом виставки стала старовинна дерев’яна скринька, з якої все і почалося. Загалом експонатів вже налічується близько двадцяти. Завдяки читачам і жителям регіону зібрано унікальні речі домашнього вжитку: ступки, ложки, тарілки, лампи, кочерга, праска, ліхтарі, хустки, серветки, вишиті рушники, та багато іншого. «Бессарабський колорит» - це дзеркало ставлення суспільства до своєї культури й історії, своєрідний посередник між сучасним і минулим. Жителі рідної Бессарабії розглядають бібліотеку, як одну з головних хранительок культурної і соціальної пам'яті.

Прийміть найщиріші вітання і дозвольте від усієї душі подякувати за сумлінну працю, креативний підхід до виконання своєї роботи та душевність. Бажаємо творчої наснаги та мирного неба! З Ювілеєм!

«Борець за єдність держави»

«Що вмієте, того не забувайте, 

а що не вмієте, того навчайтесь»

Володимир Мономах

Цього року на державному рівні українська спільнота відзначатиме 970 років від дня народження великого князя Володимира Мономаха (1053 – 1125) та 910 років з часу його сходження на київський престол (1113р.). З цієї нагоди бібліотека-філія №2 ЦБС для дорослих підготувала інформ-досьє «Борець за єдність держави».

«Поміж давніми князями після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї слави, як Володимир Мономах… Довкола його імені обертаються майже всі важливі події історії того часу», - так охарактеризував діяльність князя Микола Костомаров.

Володимир Мономах – онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни з роду Мономахів, звідки й походить його прізвище. З юних літ брав участь у битвах та походах, вів дипломатичні перемовини. За свідченнями істориків-літописців, Володимир Мономах був людиною енциклопедичних знань, знав п’ять мов, листувався з багатьма князями, писав молитви. Він розробив «Устав», або доповнення до юридичного кодексу «Руська правда», що складався з 69 статей, в яких викладені норми цивільного, кримінального й судового права. За часів князювання у Києві Володимир Мономах зумів об’єднати під своєю владою більшу частину Київської держави, припинити князівські усобиці, поповнив державну скарбницю, відтіснив кочівників від державних кордонів.

Його князювання стало «лебединою піснею» Русі, адже держава на короткий час наблизилася, хоча й не повернулася, до своєї могутності минулих років.

Пам'ять про цього видатного діяча закарбована на пам’ятних знаках, ювілейних монетах, марках, його іменем названі вулиці. 6 травня 2020 року указом Президента України Володимира Зеленського ім'я Володимира Мономаха присвоєно 53-тій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України.