«Вічний вогонь української волі»

                29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
                Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

«Голокост: пам'ять і попередження»

                 Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років.

                Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту почали звільнення в’язнів концтабору Аушвіц – найбільшого гітлерівського концтабору смерті, побудованого нацистами на території окупованої південної Польщі під час Другої світової війни.Офіційно визнано, що нацисти вбили 6 млн євреїв протягом Голокосту, з них 1,5 млн – в Україні, зокрема в Бабиному Яру – одному із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

                   Вшановуючи всіх жертв Голокосту, жертв трагедії Бабиного Яру, світова спільнота засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до жахливих трагедій людства – позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.

До волі дорога

Центральний майдан радянського Києва із 1977 року називався площею Жовтневої революції. Саме на ній розпочалася перша українська революція новітнього часу. Мало хто підозрював, що то буде остання зима СРСР. Студентське голодування на центральній площі української столиці, яке тривало з 2 до 17 жовтня та згодом отримало назву “Революція на граніті”, вплинуло на форму й інструменти подальших протестів в історії незалежної України, таких як акція “Україна без Кучми”, Помаранчева революція, Революція Гідності.

Саме Революція на граніті 1990 року стала найуспішнішою серед подальших революцій в Україні. Наслідки студентської революції стали каталізатором розпаду СРСР. Хоч би що там було, за 16 днів жовтня 1990 року організований студентами протест домігся виконання висунутих його учасниками п’яти вимог. 17 жовтня Верховна Рада УРСР своєю постановою гарантувала:

• звільнення прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола;
• проведення в Українській РСР нових виборів;
• проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньої згоди;
• створення тимчасової комісії Верховної Ради УРСР із питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України;

Бібліотекарі філії № 3 до 35-річчя Революції на граніті підготували тематичну полицю «До  волі  дорога», на якій розташовані фотоматеріали про  важливі історичні події у Києві, що відбулися з 2 до 16 жовтня 1990 року. Саме вони  стали  поштовхом  для наступної боротьби українців за незалежність України.

«Україна: єдина, вільна, незалежна»

Україна 24 серпня відзначає 34-річницю проголошення Незалежності. Ця дата безпосередньо пов’язана з ухваленням Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акту про незалежність України, який проголошував вихід країни зі складу СРСР і заснування суверенної держави. Це рішення отримало підтвердження на всенародному референдумі 1 грудня 1991 року. Відтоді 24 серпня стало офіційним державним святом, що символізує свободу, територіальну єдність і політичну незалежність України.

З нагоди свята Юнацька бібліотека підготувала майстер-клас «Лялька Україночка», для участі в якому було запрошено наших юних читачів. Під чітким керуванням бібліотекаря Рубаної Н.В. відвідувачам було запропоновано зв’язати певну частину виробу. Наприкінці заходу бібліотекар допомогла об’єднати всі деталі. Вийшла гарна спільна робота – лялька «Україночка». В цей день була досить жвава і цікава розмова про національне свято всіх українців. Була презентована книжкова виставка-інсталяція «Мальовнича, рідна, незалежна Україна», на якій представлені книги з історії українського державотворення від найдавніших часів до сьогодення, з культури, обрядової тематики, історичні твори сучасних українських письменників. В ході заходу відвідувачі змогли розширити свої знання про Україну, її культуру, народну обрядовість, багатогранність та непростий шлях до Незалежності.

День Незалежності України має велике значення для нашого народу, адже від покоління до покоління ми передаємо наші головні цінності: свободу, незалежність та волю. Це важливе свято для держави, адже сьогодні, як і багато поколінь тому, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках. В цей день ми вшановуємо пам’ять усіх, хто був причетний до складного шляху України до свободи та суверенітету, вшановуємо загиблих у боротьбі героїв, що віддали своє життя у війні проти РФ, культурних та політичних діячів, які зробили все можливе для здобуття Україною незалежності.

Пам’ятаємо Героїв

        28 липня офіційно встановлено Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Це день нагадування про трагічні події, що сталися під час повномасштабної агресії росії проти України.

        Особливе значення має ніч з 28 на 29 липня 2022 року - день, коли російські війська здійснили обстріл Волноваської виправної колонії біля Оленівки, де утримували оборонців «Азовсталі». Це один з найжахливіших терактів, скоєних росією щодо полонених: щонайменше 53 українські захисники загинули, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості. Злочин проти українських оборонців став грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права, яке чітко регламентує гуманне поводження з військовополоненими та зобов’язує державу, яка їх утримує, забезпечувати їхню безпеку та життя.
        Юнацька бібліотека підготувала виставку - реквієм за загиблими українськими військовополоненими під час теракту в Оленівці.

        За матеріалами мережі інтернет.
        Вічна пам'ять всім українським військовослужбовцям, учасникам добровольчих формувань та цивільним особам, які загинули у полоні в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, стали жертвами жорстокого насильства під час російської збройної агресії та окупації.

«Живи за законом! Україна - правова держава»

                28 червня Україна відзначає одне з найважливіших державних свят — День Конституції. Саме цього дня, 28 червня 1996 року, Верховна Рада ухвалила Основний Закон держави.

                Конституція України — найголовніший державний документ, що визначає права, суверенітет та територіальну цілісність нашої країни.

                Напередодні свята Юнацька бібліотека провела зустріч з читачами, на якій бібліотекарі представили книжкову виставку «Конституція - фундамент суверенітету». На ній кожен зміг ознайомитися з літературою та інформаційними матеріалами з історії конституційного творення в Україні. Разом із юними читачами працівники Юнацької бібліотеки зібрали патріотичний пазл у вигляді карти України, що символізує нашу любов до рідної землі. Вони здійснили уявну подорож славетними містами України, дізналися багато цікавих історичних фактів про нашу державу, відповіли на питання правової вікторини.

«Ми - єдина Україна!»

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42. 

22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу.

Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.

Соборність сьогодні – це єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову процвітаючої демократичної національної держави.

В умовах сучасної російсько-української війни соборність набуває більшого символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися заради майбутнього, адже  «В єдності сила»!

Бути гідним

           21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи, заснований на честь початку двох революцій – Помаранчевої в 2004 році та Євромайдану в 2013р. Цей день – символ творення новітньої історії держави та пам’ятна дата, що вшановує мужність та патріотизм громадян, які відстоювали цінності свободи, демократії та вибір народу щодо європейського розвитку держави.

Помаранчева революція запустила в Україні процес становлення національної самосвідомості, дала українцям досвід спільних історичних дій, стала втіленням солідарності, єдності, взаємодопомоги, що морально допомагало стояти протягом довгих тижнів на морозі й холоді заради високих цілей - готовності обстоювати базові демократичні свободи та людську гідність, брати на себе відповідальність за власний вибір.

Революція Гідності консолідувала мільйони людей як усередині України, так і за її межами, поширивши українську національну ідею на глобальний контекст світової політики. Саме 21 листопада 2013 р. відбулися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Однак на відміну від подій Помаранчевої революції, цього разу відстоювання гідності та свободи коштувало багатьох життів українських патріотів: 106 людей були вбиті і понад 2 тис. поранені. А весною 2014 р. розпочалася військова агресія росії, яка супроводжувалася окупацією Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.

Гідність та Свобода становлять основу нашої національної ідеї, що має силу об’єднати націю, мобілізувати на оборону, надихнути на перемогу.

Ми розуміємо, що Революція гідності та нинішня війна – це єдиний процес, продовження боротьби українців за цінності, за свою історичну пам'ять, свою культурну ідентичність, своє майбутнє.

Цього дня ми вшановуємо людей, які стали на захист демократії, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору. Вшановуємо пам'ять усіх, хто поліг під час революційних подій і в подальшій збройній боротьбі. Дякуємо усім, хто сьогодні зі зброєю в руках відстоює право України на життя.

Волю вільних не зламати

            24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабний військовий напад на Україну.
            Народ України дав гідну відсіч агресорові вздовж усієї лінії фронту.
            З першого дня агресії Росія порушує правила ведення війни і норми міжнародного права та масово чинить воєнні злочини та злочини проти людяності, вбиваючи цивільних, руйнуючи інфраструктуру та депортуючи населення.
            19 листопада цього року виповнюється 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (24 лютого 2022 року). З нагоди цієї дати у філії № 3 бібліотекарі оформили тематичну виставку-вшанування «Волю вільних не зламати».
            На ній представлені книги: Шишацький Є. «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» - сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя; Патрик «Герої сучасності» про людей війни; «Журналісти на війні» - хронікальний літопис трагічних подій в Україні; Брехуненко В. «Війна за свідомість», де за допомогою наукових аргументів спростовуються ключові російські міфи про Україну та українську історію та іншу.
            Україна прагне до повного звільнення всіх окупованих територій, відновлення суверенітету та територіальної цілісності у міжнародно визнаних кордонах.

«Іван Мазепа: людина, політик, легенда»

  Івану Мазепі – 385 років

Іван Мазепа – досить суперечлива особистість в українській історії. Вороги його вважали хитрим політиком і зрадником. Прихильники стверджували, що він прагнув порятунку та процвітання для рідної землі. Однак для України він зробив чимало. Період його правління характеризувався відродженням гетьманської України, передусім Києва – її духовного центру, розвитком культури, а також піднесенням соціального та релігійного життя. До дня народження Івана Мазепи бібліотека філія №2 ЦБС для дорослих підготувала прес-буклет «Іван Мазепа: людина, політик, легенда». Бажаючі можуть ознайомитися з літературою та створити власний варіант образу Мазепи – одного з найколоритніших і найцікавіших українців.

«Навіки молоді герої Крут»

Виставка-реквієм

бібліотека-філія № 3

2023 р.

  29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

         Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим ми завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дня біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п'ятої колони під назвою «повстання на заводі «Арсенал» у Києві.

         У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України.

         Проголошення 22 січня1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання затвердило на політичній карті світу нашу державу.

         Хоч Українська Народна Республіка проіснувала три роки, але це був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді – понад 100 років тому, і тепер – ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців. 

         На вас, завзяті юнаки,

         Що возлюбили Україну,

         Кладу я кращі гадки,

         Мою сподіванку єдину…

«Борець за єдність держави»

«Що вмієте, того не забувайте, 

а що не вмієте, того навчайтесь»

Володимир Мономах

Цього року на державному рівні українська спільнота відзначатиме 970 років від дня народження великого князя Володимира Мономаха (1053 – 1125) та 910 років з часу його сходження на київський престол (1113р.). З цієї нагоди бібліотека-філія №2 ЦБС для дорослих підготувала інформ-досьє «Борець за єдність держави».

«Поміж давніми князями після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї слави, як Володимир Мономах… Довкола його імені обертаються майже всі важливі події історії того часу», - так охарактеризував діяльність князя Микола Костомаров.

Володимир Мономах – онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни з роду Мономахів, звідки й походить його прізвище. З юних літ брав участь у битвах та походах, вів дипломатичні перемовини. За свідченнями істориків-літописців, Володимир Мономах був людиною енциклопедичних знань, знав п’ять мов, листувався з багатьма князями, писав молитви. Він розробив «Устав», або доповнення до юридичного кодексу «Руська правда», що складався з 69 статей, в яких викладені норми цивільного, кримінального й судового права. За часів князювання у Києві Володимир Мономах зумів об’єднати під своєю владою більшу частину Київської держави, припинити князівські усобиці, поповнив державну скарбницю, відтіснив кочівників від державних кордонів.

Його князювання стало «лебединою піснею» Русі, адже держава на короткий час наблизилася, хоча й не повернулася, до своєї могутності минулих років.

Пам'ять про цього видатного діяча закарбована на пам’ятних знаках, ювілейних монетах, марках, його іменем названі вулиці. 6 травня 2020 року указом Президента України Володимира Зеленського ім'я Володимира Мономаха присвоєно 53-тій окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України.