«Попіл Чорнобиля»

26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Майже 40 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення і сьогодні. Тоді в атмосферу Землі була викинута величезна хмара радіоактивного пилу, яка накрила Україну, Білорусь і навіть частину Європи.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС була запланована експериментальна зупинка четвертого енергоблока. Планувалося вивчити потенційні можливості використання інерції турбогенератора в разі втрати електроживлення. Експеримент почався 26 квітня о 01:23. Ситуація стрімко почала виходити з-під контролю працівників станції. Вже о 01:25 з інтервалом у кілька секунд на Чорнобильській атомній електростанції сталися два вибухи. Блок 4 реактору було вщент зруйнований. Спалахнули близько 30 незалежних осередків пожежі. Більшість із них вдалося загасити швидко, але повністю ліквідувати займання вдалося лише приблизно о 5-й ранку. Пізніше в центральному залі 4-го блоку виникла пожежа, з нею боролися з використанням спеціальних вертольотів аж до 10 травня.

 У ліквідаційних роботах брали участь військові хімічних, авіаційних, інженерних,  медичні частини Міністерства оборони СРСР, Цивільної оборони (ЦО) та МВС СРСР. За неповними даними, участь у ліквідації наслідків брали 600 тисяч осіб. Через опромінення багато з них захворіли. Сумарна активність радіоізотопів, викинутих у повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30–40 разів більшою, ніж у Хіросімі. Опромінилися майже 8,5 мільйони людей. Майже півмільйона людей померли від хвороб, спричинених радіацією.

Юнацька бібліотека провела годину пам’яті «Попіл Чорнобиля» для учнів 7,8 класів, яка була  присвячена 40-річчю Чорнобильської катастрофи. Через факти, спогади, відео учням розповіли про страшні події цієї ночі та героїчні подвиги ліквідаторів, які ціною власного життя та здоров’я зупинили розповсюдження радіації.

Минуло 40 років, але пам’ять про Чорнобиль живе. Щороку в Україні та світі вшановують тих, хто загинув і постраждав унаслідок катастрофи. Ця дата — не лише про скорботу, а й про усвідомлення важливості безпеки, відкритості та відповідальності у використанні технологій.