Показ дописів із міткою Крим. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Крим. Показати всі дописи

29 червня 2026

"Прапор - символ опору"

26 червня Україна  вшановує День кримськотатарського прапора. Його небесно-блакитне полотнище із золотою тамгою – це символ, незламності, єдності та постійної боротьби кримськотатарського народу.

Прапор був затверджений першим Курултаєм кримськотатарського народу в грудні 1917 року в Бахчисараї. Його історія є дзеркалом долі народу. За часів радянських репресій та депортації його безжально забороняли й нищили, а за збереження карали. У червні 1991 року, на другому Курултаї в Сімферополі, прапор тріумфально повернувся, ставши символом відновлення національної ідентичності, прагнення до справедливості, миру та гідності.

У нинішніх умовах російсько-української війни,  яка розпочалася з окупації Криму,  кримськотатарський прапор став символом спротиву кримських татар російській агресії та способом вираження ідентичності.

З Днем кримськотатарського прапора!

Матеріали підготовлено за даними з мережі інтернет.

15 травня 2025

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій –примусової масової депортації усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар – фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова.

 Кримських татар було депортовано до Узбекистану – туди потрапила більшість (151 136), а також до Марійської АРСР – 8 597, Казахської РСР – 4286, Молотовської (Пермської) (10 555), Кемеровської (6 743), Горьківської (5095), Свердловської (3 594), Іванівської (2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР. Загальна кількість кримських татар позбавлених батьківщини склала 207 111 осіб. Після прибуття на місця заслання на вигнанців очікувала важка примусова праця, голод, антисанітарія, поширення епідемій, повна соціальна ізоляція. Кримськотатарський народ був розміщений у спеціально створених ізольованих населених пунктах – так званих "спецпоселеннях", які фактично стали радянськими резерваціями.

Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу, викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. Радянський режим здійснював умисні вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і створював умови, спрямовані на фізичне знищення кримських татар.
           Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність, право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського народу.

18 травня - день не лише про скорботу, а й про правду, яку ми маємо зберігати і передавати далі. Правда про геноцид кримських татар необхідна для збереження пам’яті про жертв і про боротьбу народу за право повернутися додому.

25 лютого 2025

"Крим.11 років спротиву"

 26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими загарбниками  та спроба його анексії, що триває вже 11 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

Хронологія подій:

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.  

 Боротьба за деокупацію півострова і відновлення історичної справедливості триває й досі як на міжнародному рівні, так і на фронтах російсько-української війни. День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя символізує опір окупації, що триває вже одинадцять років.

В окупованому Криму проходять репресії, обшуки і незаконні затримання. Країна-агресор цинічно нехтує основоположними правами і свободами людини та міжнародним правом. Саме Крим став базою для окупантів під час вторгнення на материкову частину України.

У питанні приналежності Криму весь цивілізований світ на боці України. Наша країна має абсолютну міжнародну підтримку. Повернення Криму до України неодмінно відбудеться.