«Придунав‘я : вишиті традиції»

 В Україні традиційно третього четверга травня відзначають День вишиванки. Вишиванка — це історія і культура українського народу.

Для українців вишиванка — це не просто одяг, а символ багатовікової історії, культурної ідентичності, духовності та національної гордості. Вона втілює в собі мистецьке вираження та символіку, яка передається через унікальні візерунки й кольори.

        У Всесвітній день вишиванки єднаються українці з усіх куточків планети, щоб вдягнути національний оберіг, символ багатства та глибини історичної культури. В цей святковий день у бібліотеці-філії №4 ЦБС для дорослих відбулася арт-зустріч з майстринями рукоділля «Придунав‘я : вишиті традиції». На мистецький захід були запрошені студенти Придунайської філії ПрАТ «ВНЗ «МАУП, викладачі та всі поціновувачі прекрасного.

        Працівники бібліотеки підготували яскраву та цікаву відеопрезентацію « Історія одеського орнаменту»(за матеріалами  Одеського обласного центру української культури). Ведуча  свята Косійчук Світлана розповіла про історію одеської вишиванки —  звідки взялася , як пережила СРСР та в чому її унікальність. Розповідь бібліотекарів доповнювали майстрині клубу  рукоділля «Фантазія»  С.Е.Василенко та Н.Г.Григор‘єва.

        Одеські вишиванки ввібрали вплив багатьох народів, які проживали на теренах регіону. Тому у візерунках спостерігаються не лише властиві українцям, а й орнаменти з молдавської, румунської та болгарської культур. 

      Українці завжди вкладали у вишивку особливого значення як щастя, долю або успіх. Саме тому, це не лише гарний елемент одягу, а оберіг. Орнамент на одязі на території Одеської області розвився століттями та ввібрав у себе багато особливостей різних національностей, які тут проживали, — це і болгари, і молдавани, і гагаузи.

Але ця вишивка неоднорідна, і від півночі до півдня можна зустріти різні мотиви. 

        Відомі  майстрині нашого краю  Світлана Юхимівна Василенко та Ніна Григорівна Григор‘єва  презентували свої творчі роботи: вишиті сорочки,елементи народного вбрання,вишиті картини,показали зразки різних технік вишивки , розповіли про різноманітність візерунків  та орнаментів. Майстрині  провели міні майстер-клас та показали молоді як вишивати на п’яльцях та станку,розповіли чим відрізняється ручна робота від сучасної машинної вишивки.

         Також майстрині  відмітили,що не треба забувати про символічність. Кожен, хто хоче мати не лише красивий одяг, а значущу річ, може ознайомитися зі значеннями усіх символів у спеціальній літературі. «Кожен орнамент несе свої символи. Наприклад, зашиті ромби означають засіяне поле, достаток. Дубові листочки — багатство, а розмаїття квітів — любов», — зазначила  Ніна   Григор‘єва .

         Ніна  Григорівна Григор‘єва підготувала приємний подарунок  для читачів бібліотеки: презентувала свої нові роботи - вишиті картини «Над рідною землею»( за мотивами  картини українського художника Олега Шупляка),«Перемога України», «Травень», «Весняне натхнення».

         Працівники бібліотеки ознайомили гостей з етнографічною виставкою «А над світом вишиванка цвіте!» та експозицією творчих робіт читачів «Моя талановита сім'я»( До Міжнародного дня сім’ї).

         Під час спілкування дівчата та юнаки  зазначили,що з початком великої війни багато людей усвідомили свою національну ідентичність і почали звертатися до історії.  Дуже приємно ,що найбільше у вивченні свого зацікавлена молодь, яка  шанує традиції та  пропагує любов та моду до всього українського.

День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 2025 році виповнюється 81 рік від трагічних подій –примусової масової депортації усього кримськотатарського народу з його історичної батьківщини – Криму. За особистим наказом Сталіна було ухвалено рішення «остаточно очистити» півострів від кримських татар – фактично, здійснити етнічну чистку і знищити кримських татар як корінний народ та національну спільноту для остаточної колонізації півострова.

 Кримських татар було депортовано до Узбекистану – туди потрапила більшість (151 136), а також до Марійської АРСР – 8 597, Казахської РСР – 4286, Молотовської (Пермської) (10 555), Кемеровської (6 743), Горьківської (5095), Свердловської (3 594), Іванівської (2 800) та Ярославської (1 059) областей РРФСР. Загальна кількість кримських татар позбавлених батьківщини склала 207 111 осіб. Після прибуття на місця заслання на вигнанців очікувала важка примусова праця, голод, антисанітарія, поширення епідемій, повна соціальна ізоляція. Кримськотатарський народ був розміщений у спеціально створених ізольованих населених пунктах – так званих "спецпоселеннях", які фактично стали радянськими резерваціями.

Страх обшуків на світанку, арешти, насильницькі зникнення та мобілізація до ворожої армії призвели до ретравматизації цілого народу, викликаючи болісні спогади про трагедію 1944 року. Радянський режим здійснював умисні вбивства, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і створював умови, спрямовані на фізичне знищення кримських татар.
           Депортація кримських татар – це не лише про фізичне переселення. Це насамперед про намагання знищити саму суть народу: його ім’я, гідність, право на існування. Радянська влада, як і сучасна Росія, прагнула стерти кримських татар із історії, як нині заперечує саме існування українського народу.

18 травня - день не лише про скорботу, а й про правду, яку ми маємо зберігати і передавати далі. Правда про геноцид кримських татар необхідна для збереження пам’яті про жертв і про боротьбу народу за право повернутися додому.

Єдність у розмаїтті

Україна — це не просто територія.

 Це спільна доля людей, які живуть на цій землі

Іван  Малкович

 

         21 травня – День міжнаціональної злагоди  та культурного розмаїття.

         З  часу  проголошення  Незалежності  Україна  прагне  створити  умови  для рівноправного  розвитку  та  активної участі  в  соціально-економічному, політичному  та  духовно-культурному  житті  держави представників  всіх національностей.

         Українська  держава   гарантує  всім  національностям  право  створити  свої  культурні  центри, товариства, об’єднання. Кожна  нація,  кожен  народ, навіть  кожна  соціальна  група  мають  свої  звичаї, що  формувалися   протягом  багатьох  століть. Звичаї  народу  -  це  ті  ознаки,  за  якими  розрізняється народ  не тільки  в  сучасному, а  й  в  історичному   минулому.

         Філія № 3  ЦБС  для  дорослих  підготувала    книжкову виставку  та  відеоролик   на  тему  «Єдність  у  розмаїтті».  На  виставці  представлена  література,  яка  знайомить всіх з  історією  Бессарабії, життям  і  побутом, звичаями  та  традиціями  представників  різних  національностей  нашого  краю.

«Професія моєї мрії»

Вибір професії - це надзвичайно важливий етап у житті людини, адже від цього вибору залежить її майбутнє. Це відповідальність перед батьками, перед суспільством, а найголовніше перед собою!  Від того, наскільки влучно кожен обере свій життєвий шлях, залежить, яке місце в суспільстві  він буде займати. Робота і все, що з нею пов'язане, охоплює більшу половину життя людини. Знайти себе в світі професії – це дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності.

8 травня Юнацька бібліотека організувала і провела в Ізмаїльському ліцеї №1 з гімназією з поглибленим вивченням англійської мови для учнів 10 класів інформаційну зустріч «Професія моєї мрії». Вже за рік майбутні випускники постануть перед одним з головних виборів у своєму житті -це вибір майбутньої професії. Молоді, що обирає свій професійний життєвий шлях, потрібно розібратися у величезній різноманітності сучасних професій, зрозуміти їх зміст і реально оцінити свої можливості, здібності, інтереси. Для того, щоб допомогти учням краще розібратися у цьому важливому питанні Юнацька бібліотека  запросила провідного фахівця з профорієнтації Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості - Галину Дмитрівну Дишлі. Вона розповіла учням про важливість вибору майбутньої професії, про актуальні і затребувані професії у наш час, акцентувала увагу учнів на формулі «хочу-можу-треба», яка допоможе обрати майбутню спеціальність, адже «Хочу» – це те, що  приваблює у професії; «Можу» – це  здібності, потенціал і стан здоров’я; «Треба» – попит на ринку праці. Ідеальним варіантом буде той, який лежить на перетині цих площин. Галина Дмитрівна запропонувала учням звернутися для онлайн тестування з професійної орієнтації на сайті https://dcz.gov.ua/ та запросила звертатися до спеціалістів  Ізмаїльської філії Одеського обласного центру зайнятості за адресою пр.Незалежності,32.

         На інформаційну зустріч «Професія моєї мрії» бібліотекарі запросили представників Дунайського інституту Національного університету "Одеська морська академія" - Карашель Інну Федорівну, відповідального секретаря Відбіркової комісії; Кожуріну Діану Сергіївну, фахівця Відбіркової комісії та курсантів 2 курсу Факультету транспортних технологій. Інна Федорівна надала детальну інформацію про спеціальності, які можна отримати в ДІНУОМА, про перспективи навчання, активне дозвілля, працевлаштування випускників. Яскравим прикладом працевлаштування була розповідь Діани Сергіївни, яка свого часу закінчила ДІНУОМА. Також цікавою була розповідь  курсантів 2 курсу про переваги навчання  та майбутнє у професії. Наприкінці заходу школярі отримали буклети про ДІНУОМА і були запрошені на День відкритих дверей, який відбудеться 10 травня о 10.00 по вул. Ізмаїльська, 9 в Дунайському інституті Національного університету "Одеська морська академія".

 

«Війна і перемога: біль і пам’ять»

8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги, вшановуючи загиблих у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Війна – це катастрофа, трагедія, мільйони загиблих і скалічених тіл і душ. Друга світова розпочалася для України нападом нацистської Німеччини на Польщу 1 вересня 1939 року і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших наших міст. З 22 червня 1941-го після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. Близько 7 мільйонів осіб було мобілізовано за роки війни з України до Червоної армії. Кожний другий із них загинув, а кожний другий із тих, хто залишився живим, отримав інвалідність. Під час Другої світової війни українці зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, відзначилися героїзмом, хоробрістю та самопожертвою на всіх фронтах та в багатьох арміях Антигітлерівської коаліції. Українська земля була місцем  основних воєнних дій, масштабних битв і найзапеклішого спротиву. У цій боротьбі Україна втратили понад вісім мільйонів українців та представників інших народів, які проживали на нашій землі. В цілому Друга світова забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу.

Війна тривала шість років. Перемога над нацизмом була здобута внаслідок неймовірної концентрації всіх сил, взаємодопомоги, консолідації і мобілізації суспільства, солідарності народів та повного переоблаштування економічного, політичного і соціального життя в інтересах боротьби зі злом. Для дотримання правил гри на міжнародній арені і запобігання війнам, геноцидам та порушенням прав і свобод людини держави-переможниці створили Організацію об’єднаних націй. Україна стала її співзасновницею.

У День пам’яті та перемоги Україна вшановує , висловлює повагу та вдячність усім борцям із нацизмом, увічнює пам’ять про загиблих воїнів і жертв найкривавішої і найжорстокішої в історії людства війни.

Чорна трагедія на кольоровій землі

Весна наповнена чудес – Христос Воскрес!

Серед традиційних свят в українській культурі є свято Великодня.   Воно вважається найсвітлішим святом весни й пов’язують його з Воскресінням Христовим. У Воскресінні християн вбачають підтвердження життя після смерті, що і є основним змістом  святкування.  Пасха – свято дуже давнє.

Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київський Русі, і називалося воно «Великий  День».  День весняної перемоги над зимою, світла над темрявою, торжества  життя над смертю. Також наші предки пов’язували це свято з весняними польовими роботами. Зазвичай пекли великодні «бабки» та прикрашали різноманітними способами яйця, які ми знаємо сьогодні як паски і крашанки.

         Слово «Пасха» походить від назви старозавітного свята Песах, яке іудеї пов’язували зі звільненням їх від рабства в Єгипті, і було це задовго до народження Христа.

         Слово «Пасха» в перекладі зі староєврейського означає «позбавлення», або «проходження». Християни вклали в це свято інший сенс та поєднали Великдень із Воскресінням  Сина Божого, повстання його із мертвих.

         Працівники філії № 3 вітають всіх із Світлим святом Воскресіння Христового й бажають  добра, миру та злагоди в кожному домі.