27 січня весь світ відзначає 270-річчя від дня
народження одного з найвідоміших композиторів світу – Вольфганга Амадея
Моцарта.
Вольфганг Амадей
Моцарт народився 27 січня 1756 р. в Зальцбурзі (Австрія). У
дитинстві на формування маленького генія великий вплив зробив батько. На
власному прикладі він показав синові, що праця – головний шлях до успіху. Музичні
здібності Моцарта стали проявлятися у ранньому дитинстві. Трирічний Вольфганг
із захопленням пробував грати на клавірі, у п’ять, іще не знаючи нотної
грамоти, уже складав невеличкі п’єси, які грав батькові, а той їх записував на
папір. Із 6-ти років починаються музичні виступи юного Моцарта. Батько був
єдиним вчителем сина окрім гри на скрипці, фортепіано, він навчав хлопчика мов
та академічних предметів.
Перші гастролі
Вольфганга і його сестри з батьком відбулися на початку 1762 р. в Мюнхені.
Восени 1762 р. сім’я вирушає до Відня, щоб показати талановитих дітей
дворянству. У 1763 р., після шаленого успіху малого вундеркінда, родина їде в
турне Німеччиною та Західною Європою, де діти грали при дворі або в громадських
академіях. Важливим результатом цієї поїздки було знайомство Моцартів з
італійською симфонією і оперою. Крім того, у Лондоні вони зустрілися з Йоганном
Крістіаном Бахом, якого малий Вольфганг обрав собі зразком для наслідування. Подорожі
по Європі зайняли у юного Моцарта 10 років. Батько сподівався, що за цей час
його талановитий син знайде покровителя і стане придворним музикантом. Але
цього не сталося, і Вольфганг повернувся в рідне місто.
До 17 років
широкий репертуар Моцарта включав понад 40 великих творів. Одна з вершин музики
того періоду – Симфонія соль мінор № 25, де відбилися характерні для епохи
бунтівні «вертеровскі» настрої, близькі по духу літературній течії «Бурі і
натиску».
В 1772 році молодий композитор отримав
посаду музиканта при дворі Зальцбурзького архієпископа. Але через 2 роки він
переїхав до Відня і одружився на Констанці Вебер. Тут Моцарт продовжив складати
музику, давав уроки, вступив на службу в якості «імператорського і
королівського камерного музиканта».
Ближче до кінця
1780-тих рр. кар’єра композитора пішла на спад, він перестав часто з’являтись
на публічних концертах, виникли фінансові труднощі.
У 1791 р., коли
у Празі відбулася прем’єра опери «Милосердя Тіта», Моцарт захворів. Останній
рік його життя був періодом величезної продуктивності і особистого відновлення.
У цей період композитор написав дуже багато творів: опера «Чарівна флейта»,
концерти для кларнета та фортепіано, останній із серії струнних квінтетів,
мотет «Ave verum corpus» і «Реквієм». У ньому він висловив свою любов до людей,
але закінчити не встиг.
20 листопада
1791 року музикант відчув серйозне нездужання. А вже 5 грудня генія не стало …
На честь
святкування ювілею талановитого композитора Юнацька бібліотека підготувала
виставку біографію «Світлий геній», на якій представлена інформація про життя і
творчість А.Моцарта: музичні зошити та платівки з творами композитора, книги з
фонду бібліотеки.
Творчий доробок
Вольфганга Амадея Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній,
понад 19 опер, велика кількість інструментальних концертів (зокрема 27
фортепіанних), 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, «Реквієм» та багато
інших інструментальних та хорових творів. Музика композитора стала вершиною
класичної епохи за чистотою мелодії та форми. До сьогодні Моцарт вважається
одним із найгеніальніших музикантів в історії людства.
Немає коментарів:
Дописати коментар