«Серце нації б‘ється у слові»

 Огляд книжкової виставки

До Міжнародного дня рідної мови

«Ясна Зірка української літератури»

До 155-річчя  від дня народження Лесі Українки,

видатної української поетеси, письменниці, перекладачки

       З метою вшанування  творчої спадщини Лесі Українки , утвердження національної ідентичності та популяризації постаті письменниці як символу незламності українського духу у читальній залі бібліотеки-філії №4 ЦБС для дорослих відбулася презентація  книжково-ілюстративної виставки «Ясна Зірка української літератури», присвячена  155- річниці   від дня народження славетної доньки України   та  115- річниці  виходу у світ  драми - феєрії  «Лісова пісня».

Відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з творчою діяльністю, особистим життям видатної української поетеси мали нагоду студенти 1 курсу  Придунайського фахового коледжу МАУП. 

          У спадок майбутнім поколінням поетеса передала велику мудрість справжньої  любові до України, яку вона пронесла через усе своє життя.

          Представлена література на виставці відкриє для читачів нові грані геніальної поетеси і драматурга, талановитого прозаїка і перекладача, літературознавця і фольклориста-етнографа, публіциста і педагога, видавця і журналіста, поліглота і громадського діяча. Найціннішим експонатом виставки є чотирьохтомне видання творів Лесі Українки. Також, на виставці представлені поетичні та драматичні твори поетеси,методичні матеріали, навчальні посібники для  учнівської та студентської молоді щодо вивчення творів Лесі Українки. У методичних порадах подається матеріал  про життєвий та творчий шлях поетеси, розкриваються різні аспекти оригінальності «Лісової пісні» як шедевру української драматургії, цікаві факти ,пов’язані із драмою, думки відомих людей про творчість поетеси.

      Працівники бібліотеки-філії презентували нові видання українських авторів (Оксани Забужко  «NOTRE  DAME  D‘UKRAINE. Українка в конфлікті міфології» та Тамари Тундорової  «ЛесяУкраїнка. КнигиСивілли»),

які спонукають молодь до сучасного переосмислення творів Л.Українки,їх ціннісної оцінки.

        Працівники бібліотеки-філії спільно зі студентською молоддю провели літературно-мистецький захід , поетичний зорепад «Стояла я і слухала весну…» . Студенти фахового коледжу декламували вірші Лариси Косач-Квітки,намагалися вчитатися в послання та зрозуміти інтелектуальні виклики великої поетки, та головне – спробували зрозуміти  те, що ж робить її такою суголосною нашій сучасності.

        Молоді люди розмірковували:«У чому духовна краса людини ?», «Що є у світі невмирущим і вічним? ». Цей вiчний конфлiкт – мiж мрiєю i дiйснiстю, духовнiстю i бездуховнiстю - буде завжди. Але ніколи не пізно попросити  прощення й отримав його: очиститися від буденності, скверни, духовних вад. Тоді може  зміцнитися «собор  душі» людини.

       Устами героїні «Лісова пісня» Л.Українка стверджує:

Ні! Я жива! Я буду вічно жити

Я в серці маю те, що не вмирає!

      Юнаки та дівчата говорили про цінність кожного людського життя, згадали Героїв,які загинули за нашу свободу,подякували мужнім Воїнам,завдяки яким ми маємо можливість навчатися,працювати,мріяти про щасливе майбутнє нашої рідної України.

      Прикрасили   книжкову виставку   роботи   відомої майстрині Григор‘євої  Н.Г.: картина «Леся Українка» та рушники ,вишиті  гладдю ( клуб рукоділля  «Чарівниця»).

«….Безпека в інтернеті …»

                 11 лютого в Бібліотеці філії №4 була проведена інформаційна година зі студентами Придунайського фахового коледжу МАУП «….Безпека в інтернеті …».

«На крилах Лесиних пісень»

25 лютого виповнюється 155 років від дня народження всесвітньо відомої української поетеси, письменниці, перекладачки, громадської діячки Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач).

Літературна спадщина письменниці дуже різноманітна. Вона є частиною української літератури та культури. Її твори глибокі за змістом, багаті за формою, насичені образами, щедрі за мовою, пронизані любов’ю до людей, світлою вірою у перемогу добра та справедливості.

Життя Лесі Українки – це приклад мужності та гідності, жертовності та відданості. Доля цієї жінки, її життєва позиція, а саме: боротись до останнього – яскравий приклад для наступних поколінь, для тих, хто зневірився у собі і не бачить виходу в різноманітних життєвих ситуаціях. Всім своїм життям, своєю творчістю вона довела, що головне – це боротьба, що ніколи не потрібно опускати руки.

Геніальна літераторка, непересічна дослідниця, унікальна людина. Ця тендітна жінка стала символом жінки-Українки, яка, долаючи всі випробування долі, залишилася незламною та  сповненої рішучості.

Леся Українка, в першу чергу, була поетом-громадянином і свій обов’язок вбачала у служінні інтересам народу, і гірко, як особисту трагедію, переживала підневільне становище українців, їх безправність.

За своє недовге життя Леся Українка написала 270 віршів, численні поеми та віршовані драми, півтора десятка оповідань, стільки ж статей.

Її твори – це голос нескореного духу, який лунає крізь час, не втрачаючи ні глибини, ні актуальності,  ні сили та милозвучності. Слово Лесі Українки – це не тільки зброя, що бореться за правду та справедливість, це наша історія і сьогодення, це сповнене переможної любові  життя.

Леся Українка – це не просто ім’я, це символ української духовності, нескореного духу та безмежної любові до своєї країни.

До 155-річчя від дня народження Лесі Українки в Юнацькій бібліотеці організовано книжкову виставку «На крилах Лесиних пісень», яка розповідає про життя, творчість, та незрівнянний талант видатної жінки, істинної доньки свого народу. Запрошуємо всіх до перегляду!

«Рідна мова- коріння нації»

Щороку 21 лютого світова спільнота відзначає Міжнародний день рідної мови. День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Головна мета Міжнародного дня рідної мови  показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу. Адже недаремно кажуть, що без мови нація помирає, тому що в ній міститься культура та історія цілої держави.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 7000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кілька тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

В нашому регіоні проживають представники понад 130 національностей. Рідна мова для кожної з них – це пам’ять предків, пам’ять народу. Оскільки перше слово ми чуємо від матері, то й рідну мову часто називають материнською. Тож збережемо наш скарб – рідну мову!

З нагоди святкування Міжнародного дня рідної мови в Юнацькій бібліотеці  був проведений мовний захід «Рідна мова- коріння нації», на який були запрошені учні ГО «Університетські класи освітній простір «Промінчики добра», також була представлена  книжкова виставка «Барвінкова палітра рідної мови», де кожен міг ознайомитись з історією становлення та розвитку рідної мови.

«Небесна Сотня: герої не вмирають»

                Щороку 20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Цей день встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року № 69 задля вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні.

                У 2026 році ми відзначаємо 12-і роковини розстрілу активістів у центрі Києва, які стали трагічною, але водночас героїчною сторінкою нашої історії.

                День Героїв Небесної Сотні — це про боротьбу за гідне життя та свободу. Це про героїзм і самовідданість, завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави. Саме чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця стали тими якостями, що гідні наслідування. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір — виборювати свободу та гідність навіть ціною життя, загинувши за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава.

«Творець крилатих велетнів»

Олег Антонов народився 7 лютого 1906 року в Підмосков’ї в родині інженера-мостобудівника Костянтина Антонова. Школярем займався в гуртку любителів авіації.  Ставши студентом технікуму, збудував свій перший літальний апарат – безмоторний планер. Закінчивши інститут, Антонов пов’язав своє життя з авіабудівною галуззю. Він працював інженером, а із січня 1931 року – головним конструктором Московського планерного заводу, де ним були створені планери «Упар», «Рот фронт», «Стандарт». У 1938–1946 роках Олег Костянтинович працював у дослідно-конструкторському бюро (ДКБ) Яковлєва: спочатку провідним інженером, а під час Другої світової війни заступником головного конструктора.

У перший мирний пiсля війни рік О.К. Антонов створює недорогий i економічно вигідний сільськогосподарський літак  СХ-1, який у 1947 проходить випробування і невдовзі іде в серію.

Найпотужніші у світі літаки Олега Антонова починалися зі скромної «Аннушки». Багатоцільовий літак АН-2, відомий у народі як «кукурузник», став першою роботою авіаконструктора, про яку дізнався весь світ.

У 1952 році О.К. Антонов з колективом ДКБ переїхав до Києва й Україна стала його другою батьківщиною. Антонов отримав урядове замовлення створити військово-транспортний літак з двома турбогвинтовими двигунами. Завдання виконали: військово-транспортний літак АН-8, призначений для перевезення різних вантажів, посадкового та парашутного десантування повітряно-десантних військ з наданою їм технікою й озброєнням, а також для перевезення поранених, піднявся в повітря 11 лютого 1956 року.

Згодом Антонов узявся за розробку пасажирського літака АН-10 «Україна». Літак виконував рейси в різних напрямках, швидко отримав популярність, зокрема, за рахунок доступності ціни на перевезення. Ан-10 перевезли більш ніж 35 мільйонів пасажирів та 1,2 мільйона тон вантажу.

Наступний військовотранспортний літак Ан-12, призначений для посадкового та парашутного десантування особового складу повітряно-десантних військ (до 60 осіб) та різноманітних військових вантажів (до 20 т), а також для перевезення поранених і великогабаритних вантажів

Ще одним відомим творінням Антонова є турбогвинтовий широкофюзеляжний транспортний літак АН-22 «Антей», який ознаменував новий крок у літакобудуванні. За своїми розмірами Ан22 перевершував усе, що на той час було створено у світовій авіації. Успіх був відзначений у всьому світі.

В 1960-ті роки перед конструкторами було поставлено завдання: створити літак надійний і безпечний, з вищою, ніж у Іл-14, швидкістю і вантажопідйомністю, оснащений сучасним аеронавігаційним обладнанням, пристосований для польотів з ґрунтових аеродромів місцевих повітряних ліній. Усім цим вимогам відповідав Ан-24. При створенні цього літака колектив Олега Антонова широко застосував нові технологічні рішення, що дало змогу знизити витрати на виробництво, збільшити транспортну ефективність, значно підвищити льотний ресурс. Цей літак установив рекорд з експорту – у 26 країн світу.
            У 1960–1970-ті роки в конструкторському бюро Олега Антонова було створено безліч нових і модифікованих літаків: пасажирських, аерофотозйомочних, літаків короткого злітання й посадки та інших. Особливо багато випускалося транспортних машин (це основна спеціалізація антоновського КБ). Побудовано було цілий парк вантажних "Анів": Ан-8, Ан-12, Ан-24, Ан-26, Ан-72, Ан-124.

У 1982 році київське конструкторське бюро запропонувало світу нову сенсацію – суперважкий  військово-транспортний літак-богатир Ан-124 «Руслан». Знаменитий літак є найбільшим серійним вантажним літаком у світі. Усього було побудовано 55 літаків. У 1985 році на літаку АН-124 «Руслан»  було встановлено 21 рекорд світу, у тому числі з вантажопідйомності (171 219 кг на висоту 10 750 м), а 6 травня 1987 року був встановлений світовий рекорд дальності перельоту замкнутим маршрутом.

Літаки Ан-124 використовуються для перевезення локомотивів, яхт, фюзеляжів літаків і багатьох інших великогабаритних вантажів. Ан-124 має систему присідання опор шасі, що дозволяє легко здійснювати завантаження. «Руслан» – останній літак, що був розроблений під безпосереднім керівництвом Олега Антонова.   
  Всесвітньовідомий авіаконструктор Олег Антонов пішов із життя у віці 78 років. Він помер від інсульту 4 квітня 1984 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі .