«Вічний вогонь української волі»

                29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами».
                Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.

«Голокост: пам'ять і попередження»

                 Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років.

                Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту почали звільнення в’язнів концтабору Аушвіц – найбільшого гітлерівського концтабору смерті, побудованого нацистами на території окупованої південної Польщі під час Другої світової війни.Офіційно визнано, що нацисти вбили 6 млн євреїв протягом Голокосту, з них 1,5 млн – в Україні, зокрема в Бабиному Яру – одному із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

                   Вшановуючи всіх жертв Голокосту, жертв трагедії Бабиного Яру, світова спільнота засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до жахливих трагедій людства – позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.

«Грім українського солов’я»

23 січня виповнилося 135 років від дня народження Павла  Тичини,  талановитого українського поета, публіциста та перекладача.

Павло Григорович Тичина народився у 1891р. в с. Пісках на Чернігівщині в багатодітній родині церковнослужителя. Батько прищепив сину любов до рідної мови, пісні, музики. У 1906 році він написав свій перший вірш. З дитинства був обдарований музично, добре співав. Ще зовсім молодим почав спілкуватися з корифеями української літератури – М. Коцюбинським, В. Самійленком. Після закінчення духовної семінарії вступив до Київського комерційного інституту. У 1918р. вийшла перша збірка П. Тичини «Сонячні кларнети». У 1920р. виходять його збірки «Замість сонетів і октав», «Плуг». У 1923р. поет переїздить до Харкова (на той час столиця України), де виходить збірка «Вітер з України». Поезія Тичини музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ній сплелася мелодія слова з музичною мелодією. Поет - невтомний шукач нових форм поезії, експериментатор. Він вдається до багатозначної символіки, важко вловимих асоціацій («Золотий гомін»).

У добу тоталітаризму Тичині довелося вибирати між життям і поезією. Це був час жорстоких страждань та душевних зламів. У віршах поета починає з’являтися суміш нещирості й вимушеності. За оптимістичними картинами радянської дійсності, що постають з його поезій, стоїть великий біль справжнього митця. До передвоєнних збірок П. Тичини належать «Чернігів», «Партія веде», «Сталь і ніжність». Під час Другої світової війни поет перебуває в евакуації в Уфі. Найбільшим здобутком цих часів є поема «Похорон друга». Найфундаментальнішим твором П. Тичини була симфонія «Сковорода», яку він писав майже протягом всього життя.

 У 1943-1948рр. – міністр освіти УРСР. З 1953 до 1959 був головою Верховної Ради УРСР, заступником голови Ради Національностей, членом Академії наук України. Життя  Павла Тичини обірвалося 16 вересня 1967 року в Києві.

Все життя поета турбувала проблема національного відродження України. Павло Тичина болісно переживав крах прагнень рідного народу. «Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу» -  так гримить, наче грім, Павло Тичина, щоби ствердити невмирущість свого народу. Попри трагічну долю (репресії та вимушене служіння режиму), він залишався геніальним поетом, який зобразив трагізм епохи та красу природи.

До 135-ої річниці від дня народження поета і громадянського діяча Павла Тичини Юнацька бібліотека організувала книжкову виставку «Грім українського солов’я».

Експозиція презентує зібрання творів поета, матеріал про багатогранну особистість генія, про його складний життєвий шлях і творчий вклад у розвиток та становлення української літератури.

Павло Григорович Тичина належав до найосвіченіших радянських письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Павло Тичина увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, богослов, науковець, перекладач, талановитий музикант і художник. Багато років хвилює серце його чутлива лірика.

«Світлий геній»

27 січня  весь світ відзначає 270-річчя від дня народження одного з найвідоміших композиторів світу – Вольфганга Амадея Моцарта.

Вольфганг Амадей Моцарт народився 27 січня 1756 р. в Зальцбурзі (Австрія). У дитинстві на формування маленького генія великий вплив зробив батько. На власному прикладі він показав синові, що праця – головний шлях до успіху. Музичні здібності Моцарта стали проявлятися у ранньому дитинстві. Трирічний Вольфганг із захопленням пробував грати на клавірі, у п’ять, іще не знаючи нотної грамоти, уже складав невеличкі п’єси, які грав батькові, а той їх записував на папір. Із 6-ти років починаються музичні виступи юного Моцарта. Батько був єдиним вчителем сина окрім гри на скрипці, фортепіано, він навчав хлопчика мов та академічних предметів.

Перші гастролі Вольфганга і його сестри з батьком відбулися на початку 1762 р. в Мюнхені. Восени 1762 р. сім’я вирушає до Відня, щоб показати талановитих дітей дворянству. У 1763 р., після шаленого успіху малого вундеркінда, родина їде в турне Німеччиною та Західною Європою, де діти грали при дворі або в громадських академіях. Важливим результатом цієї поїздки було знайомство Моцартів з італійською симфонією і оперою. Крім того, у Лондоні вони зустрілися з Йоганном Крістіаном Бахом, якого малий Вольфганг обрав собі зразком для наслідування. Подорожі по Європі зайняли у юного Моцарта 10 років. Батько сподівався, що за цей час його талановитий син знайде покровителя і стане придворним музикантом. Але цього не сталося, і Вольфганг повернувся в рідне місто.

До 17 років широкий репертуар Моцарта включав понад 40 великих творів. Одна з вершин музики того періоду – Симфонія соль мінор № 25, де відбилися характерні для епохи бунтівні «вертеровскі» настрої, близькі по духу літературній течії «Бурі і натиску».

            В 1772 році молодий композитор отримав посаду музиканта при дворі Зальцбурзького архієпископа. Але через 2 роки він переїхав до Відня і одружився на Констанці Вебер. Тут Моцарт продовжив складати музику, давав уроки, вступив на службу в якості «імператорського і королівського камерного музиканта».

Ближче до кінця 1780-тих рр. кар’єра композитора пішла на спад, він перестав часто з’являтись на публічних концертах, виникли фінансові труднощі.

У 1791 р., коли у Празі відбулася прем’єра опери «Милосердя Тіта», Моцарт захворів. Останній рік його життя був періодом величезної продуктивності і особистого відновлення. У цей період композитор написав дуже багато творів: опера «Чарівна флейта», концерти для кларнета та фортепіано, останній із серії струнних квінтетів, мотет «Ave verum corpus» і «Реквієм». У ньому він висловив свою любов до людей, але закінчити не встиг.

20 листопада 1791 року музикант відчув серйозне нездужання. А вже 5 грудня генія не стало …

На честь святкування ювілею талановитого композитора Юнацька бібліотека підготувала виставку біографію «Світлий геній», на якій представлена інформація про життя і творчість А.Моцарта: музичні зошити та платівки з творами композитора, книги з фонду бібліотеки.

Творчий доробок Вольфганга Амадея Моцарта становить понад 600 творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велика кількість інструментальних концертів (зокрема 27 фортепіанних), 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, «Реквієм» та багато інших інструментальних та хорових творів. Музика композитора стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми. До сьогодні Моцарт вважається одним із найгеніальніших музикантів в історії людства.

«Свято злуки. Політика пам’яті»

                Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.
                У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.
                22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.
                Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

«Одна єдина Соборна Україна»

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42.

 22 січня 1919 року на Софійському майдані у Києві відбулось одне з найважливіших рішень в історії становлення незалежної, соборної держави – проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

До цієї події Юнацька бібліотека підготувала  тематичну виставку «Соборність України: від ідеї до сьогодення», яка відображає тернистий шлях українського народу до власної, незалежної, соборної України та запропонувала відвідувачам переглянути відео-матеріал «Разом з власної волі з 1919 року»: https://mega.nz/folder/pwQ0kZJa#w1qzRCHl4eT0BC5_45SYBQ  ( за матеріалами Українського інституту національної пам’яті)

В наш час соборність – це не лише про територію, це про духовну єдність українського народу, про захист її історії і традицій, про збереження життя кожного українця, добробут нашої України. Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні.

Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації. Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні українцям знову доводиться боротися за свою єдність, захищати цілісність і суверенітет рідної країни. Виклики, що постали перед державою та кожним її громадянином, вимагають консолідації зусиль та єднання українського народу. Ми повинні об’єднатися заради майбутнього.

«242 дні, які перетворили людей на "кіборгів"»

                Бої за Донецький аеропорт, одні з найзапекліших у війні на сході України, тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ, відстоюючи рідну землю. Оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».

                Оборона Донецького аеропорту увійшла в історію як приклад безпрецедентного героїзму та самопожертви, продемонструвавши світові силу українського духу.

                Вічна пам’ять і слава захисникам України…

«242 дні незламності»

Щороку, 20 січня, ми вшановуємо пам'ять тих, хто ціною свого життя захищав Донецький аеропорт і українську незалежність. Впродовж 242 днів плавилась сталь і кришився бетон, але незламними були українські воїни, яких ще називають «кіборгами». Кіборги – мужні, сильні та нескорені українці, які стояли на захисті летовища до останнього подиху. Згадуючи про їх героїчний подвиг, зазвичай говорять: «Вони вистояли – не вистояв бетон».

Оборона Донецького аеропорту – це тисячі історій хоробрості та звитяги. За весь час оборони Донецького аеропорту загинуло понад 200 військових. Поранення різного ступеня тяжкості отримали більше 500 бійців.

 До дня вшанування пам’яті героїв Юнацька бібліотека презентує книгу «Катастрофа і тріумф. Історія українських Героїв». У книзі зібрано свідчення сотень українських військових про російсько-українську війну. Ця книга — про тих, хто пішов боронити нашу землю та зберегти єдність країни. Про тих, хто робив героїчні вчинки, просто добре виконуючи свою роботу і залишаючись вірним присязі. Вона — про силу, волю, мужність. Про Героїв. Тих, хто загинув, і тих, хто вижив, пройшов, пережив. У цій книзі зібрані знакові історії про знакові події, які відбувались  на Донбасі.

Серед героїв — «кіборги» і ті, хто вирвався з Іловайського котла. Це — збірка історій військових, записаних журналістами «Дня» у різних регіонах країни у 2014-2015 роках. У книжці п’ять розділів. Перша глава — про анексію Криму, про початок конфлікту. Далі йдуть тексти про війну на сході України, історії бійців і розповіді про ключові події АТО — Іловайськ, оборону Донецького аеропорту, вихід наших бійців із Дебальцевого... Ще є два розділи, присвячені капеланам і медикам, людям, які рятують бійців фізично і духовно. На передовій і в госпіталях по всій країні.

Книга «Катастрофа і тріумф. Історія українських Героїв»—це «живий літопис», який варто прочитати кожному.

Донецький аеропорт - символ незламності, мужності та героїзму українських воїнів, які тримали оборону, демонструючи неймовірну стійкість і відданість Україні, попри жорстокі бої, вистоявши проти значно переважаючих сил противника, що підірвали бетонні перекриття терміналів, але не змогли зламати їхній дух. Цей подвиг уособлює жертовність і силу українського народу. Сьогодні наші мужні воїни продовжують давати гідну відсіч ворогу, доводячи усьому світові, що українська нація - непереможна. 

«Славетний гетьман України- Богдан Хмельницький»

Богдан Хмельницький — людина, яка зуміла об’єднати народ, пробудити дух свободи й утвердити ідею української державності. Його постать стоїть на перехресті героїзму, політичної мудрості та непохитної віри у власний народ. Постать Богдана (Зіновія) Хмельницького в історії України невіддільна від віковічних прагнень нашого народу до волі, справедливості, щастя. З його ім’ям пов’язане становлення Української держави, формування української нації.

 Богдан Михайлович Хмельницький –український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Українського гетьманату (1648–1657). Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Він був не лише геніальним  полководцем, а й мудрим державником. Він створив політичну систему, що заклала основи української державності — Гетьманщину. У ній з’явилися власні органи влади, дипломатичні відносини, військо, адміністрація, суд. Саме завдяки йому Україна вперше в новий час постала як самостійна політична сила на карті Європи.

Постать Богдана Хмельницького має надзвичайно важливе значення в історії України. Він вважається одним із символів національної самосвідомості та боротьби за незалежність України. «Велич людини і пам'ять про неї визначаються її ділами. Життя і справи Богдана Хмельницького були віддані боротьбі за єдність і самостійність українського народу. Це забезпечило йому видатне місце не лише у вітчизняній, а й світовій історії, у нетлінній пам’яті нащадків»,- писав В. Замлинський.

До 430-річчя від дня народження Богдана Хмельницького Юнацька бібліотека підготувала виставку-персоналію «Славетний гетьман України- Богдан Хмельницький», на якій  можна ознайомитись із літературою з фондів бібліотеки про життя та діяльність Богдана Хмельницького,  що дасть змогу користувачам розширити свої знання про славетного українського гетьмана.